Коли викликати лікаря до малюка

Коли звертатися до лікаря?

Зверніться до лікаря, якщо у дитини спостерігаються один або кілька таких симптомів:
 

• незвичайна сонливість або загальмованість;
• сильне запаморочення або головний біль;
• втрата свідомості;
• прискорене дихання (у нормі співвідношення частоти дихання і пульсу повинно бути 1:3);
• гучне дихання;
• відмова від пиття;
• частота пульсу у дитини перевищує 160 ударів на хвилину;
• висока температура тіла не знижується ні після прийому жарознижуючих, ні при застосуванні фізичних методів охолодження;
• з'являються мимовільні посмикування м'язів або судоми;
• кашель набуває характеру «гавкаючого»​​, дихання свистяче;
• багаторазова блювота, як вам здається, без причини, поява від дитини незвичайного запаху (наприклад, ацетону);
• температура вище 39С у дітей до 6 міс;
• висип на шкірі;
• несподівана реакція на прийняті ліки;
• отруєння хімічними реактивами; отруйними рослинами;
• рясна кровотеча;
• ускладнений нахил голови дитини вперед;
• посиніння язика;
• посиніння навколо губ;
• ускладнене мовлення або виголошення звичайних звуків;
• біль у животі, що не припиняється більше 3 годин при блювоті і 6-ти годин без блювоти;
• дитина не дає вам навіть обережно натискати на живіт;
• пронос протягом більше 24 годин;
• запалі очі (у немовлят - джерельце);
• відсутність сечі більше 6 (у немовлят 3) годин при проносі або блювоті, блювотні маси зеленувато-жовтого кольору;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• біль і припухлість у паху і в зоні мошонки;
• ви не можете пояснити причину деяких симптомів;
• хвороба розвивається не так, як ви очікували, або ви відчуваєте, що втрачаєте контроль над ситуацією;
• поліпшення не настає протягом 48 годин, хоча перебіг захворювання здавався звичайним і виконувалися рекомендації лікаря.

Що не можна робити до приходу лікаря:

• класти на живіт грілку при болю, який раптово з'явився;
• застосовувати болезаспокійливі препарати при болю у животі (можна пропустити апендицит);
• застосовувати препарати, в інструкції до яких немає вказівок вікової дози, відповідної дитині;
• робити дитині зігріваючі компреси при температурі тіла вище 38С;
• робити клізму теплою водою, особливо при підвищеній температурі, вода повинна бути не тепліша кімнатної температури;
• знижувати різко температуру у дітей з родовими травмами, ураженнями ЦНС, підвищеним внутрішньочерепним тиском. Краще не давайте їй піднятися, а якщо вже це сталося, то кличте лікаря. До приходу лікаря обов'язково знижуйте температуру фізичними методами:
• промивати шлунок розчином марганцю;
• давати дитині при проносі в'яжучі і протидіарейні засоби. Якщо пронос викликаний інфекцією, перебіг хвороби може ускладнитися.

Огляд лікаря необхідний для правильної оцінки стану дитини та прогнозу ризику розвитку ускладнень захворювання. Дуже небезпечно проводити самолікування дитини, так як змінюється клінічна картина хвороби і виникає загроза несвоєчасної правильної діагностики.