Казкотерапія як потужний арт-терапевтичний засіб

27 Червня 2012

views.png 3,008
comments.png 0

Кожен дорослий замислюється над тим, як виростити і виховати дитину щасливою, здоровою. Що потрібно для того, щоб малюк зміг самостійно впоратися з багатьма життєвими перешкодами, цінував дружбу, мав уявлення про честі та вірності, навчився робити певні висновки?

skazkoterapiya-MainCover-1478703928.jpg

Як можна з'єднати слово з ділом, але при цьому не набридаючи дитині своїми постійними вказівками, настановами?

Як надати дитині основні, першочергові знання, необхідні для повноцінного розвитку:
 

  • про своє походження (хто я, звідки взявся і яким є мій родовід?);
  • про оточуючих (Хто вони - свої та чужі? Як їх можна розрізняти? Чого можна навчитись у іншої людини? Як це знадобиться мені в майбутньому?);
  • про свій шлях (Як знайти свій шлях? Як ставити свою мету і досягати її?);
  • про своїх помічників (Як їх розгледіти і не втратити?);
  • про віру і місію (Навіщо я прийшов у цей світ? Якою є моя віра у власні сили? Як зробити світ світлішим, добрішим?).

Таких "як" і "чому" є безліч?

Всі ці питання задавала собі і я. Насамперед, як мама дитини з особливими потребами, і як вихователь Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей–інвалідів. Вивчаючи різні методики, дійшла висновку, що однією з найцікавіших педагогічних технік, що відповідає на ці питання, є казкотерапія (аналіз відомих дитячих казок, створення казки "по слову від кожного", вигадування кінця казки чи початку нової казки). Навчати дітей пристосовуватись до життя, справлятись з будь-якими проблемами, спілкуватись з людьми можна і треба за допомогою казок. Тому у Центрі у 2011 році було створено кабінет казкотерапії. Казка - це та інформація, яку дитина чує вперше від своїх батьків, це певні шляхи вирішення своїх проблем. Чим більше казочок ми читаємо своїм дітям, тим більше закладаємо шляхи вирішення складних ситуацій.

Під терміном казкотерапії можна розуміти засоби передачі психологічних знань про соціальне становлення особистості за допомогою метафоричних засобів. Психологи наголошують, що особлива значущість казкотерапії виявляється у роботі з дітьми з 4 до 10 років. До 4 років дитина не усвідомлює, а діти, яким більше 10 років, втрачають ігровий інтерес і їм потрібні більш складні засоби виховання і розвитку.

З допомогою казок діти набувають необхідних знань і навичок, вчаться переборювати складні ситуації, використовуючи героїв творів як модель для наслідування. Діти люблять казки і не терплять нотацій, отже, за допомогою казки можна впливати на поведінку дитини, не викликаючи сильного спротиву з її сторони. Більше того, мовою казки можна розпочати розмову про щось досить складне , незрозуміле для сприйняття дитини , а також допомогти дитині в символічній формі виразити і відрегулювати важкі почуття, особливо якщо вона сама бере участь у придумуванні та інсценізації казки.
На Сході здатність казки позитивно впливати на психічний стан людини була помічена лікарями й використовувалася свідомо. Один із найвідоміших прикладів такого лікування — історія Шахерезади із серії арабських казок «Тисяча і одна ніч».

Для кожного педагога, а особливо, для педагога, який працює з особливою дитиною, дуже важливий хоч найменший прогрес у її розвитку, бо кожен такий крок – це запорука майбутньої соціалізації дитини. І саме використання методів казкотерапії дають результати.

Наприклад, діти з РДА (раннім дитячим аутизмом). Як важко достукатись до їх свідомості, спонукати хоча б до найменшої взаємодії. Вони дуже часто не слухають казки, погано сприймають їх зміст і, взагалі, їх можуть дратувати довгі монологи педагога. Тому я у своїй роботі використовую настільний і пальчиковий театр. Дитина спостерігає як я в певній послідовності будую сюжет казки (маніпулюю іграшками і декораціями). Якщо на І етапі роботи дитина хоча б частково відтворила цю маніпуляцію - це вже перемога.

На ІІ етапі я можу домогтись звуконаслідування. Тут виникає , так зване, ситуативне мовлення. Мозок дитини реагує на світ лише емоційно! І саме емоції, пережиті під час відтворення казки, спонукають до розвитку мовлення, уяви, фантазії. Цей етап дуже важливий і для дітей з ЗПМР, легкою розумовою відсталістю та затримкою мовного розвитку.
ІІІ етап – самостійне відтворення казки за допомогою настільного, пальчикового, лялькового театрів, співвідношення слів (звуконаслідування) з рухами (маніпуляція з іграшками)
І на останньому етапі – зміна героїв і певних подій казки, побудова власних казкових діалогів,знаходження шляхів вирішення проблем казкових героїв. І, обов’язково, кожне заняття з казкотерапії має закінчуватися обговоренням — чого навчила казка....

Робота з казкою дуже допомагає і в соціалізації дітей з різними нозологіями. Через казку і дію героїв легше сформувати певну модель поведінки в тій чи іншій ситуації. Наприклад, після двох занять з казкотерапії по казці «Теремок» 3 – річна дівчинка з легкою розумовою відсталістю перед тим, як увійти у будь-який кабінет, стала стукати у двері. І почувши: «Хто там?», чітко відповідала : «Це я!».

Хлопчик з РДА з розвинутим мовленням практично не йшов на відкрите спілкування. А ось при використанні ляльок з театру БІ – БА – БО , через драматичну дію почав вести діалог з педагогом. Через ці діалоги дитина отримала ту інформацію, яку мама довго намагалася донести до сина через пряме спілкування. Після певної кількості занять дитина вже бере участь у колективних інсценізаціях.

Такі казки, як «Колобок», «Теремок», «Ріпка» – дуже прості, щоб розв'язувати будь-яку емо¬ційну проблему. їх педагогічний сенс і ко¬ристь для дитини — підготувати малюка до сприйняття складніших творів. Дитина вчиться послідовно сприймати події, це ніби підготовка її пам'яті та уваги. Недаремно в казках є безліч повторів. Та їх мало просто прочитати дітям, треба обов'язково програ¬вати. При цьому дитина має спробувати себе в різних ролях, побути незграбним ведмедем і маленьким зайчиком, пустотливим Колобком і хитрою лисичкою. Подумки, стаючи на місце різних героїв, вона не так їх боятиметься, бо ті стануть зрозумілішими. Коли маленька Ганнуся слухала казку «Колобок», то завжди плакала. А після програвання казки в різних образах (особливо, перевтілившись у Лисичку і не з’ївши Колобка) полюбила цю казку. Можна малювати казкових героїв у різних си¬туаціях і імітувати їх вираз обличчя, позу, коментувати все, що відбувається в казці.

Дуже ефективна казкотерапія у роботі з дітьми з ДЦП, теміплегією, парезами. Мотиви виконання активних дій дітьми на заняттях різноманітні, але переважає мотив емоційної привабливості. Під час інсценізації діти уявляють образ того або іншого персонажа і намагаються якнайкраще, виразніше передати його. Образ допомагає також якісно виконувати основні рухи (“вродлива лисиця” – ходьба з гордою поставою, « підступний вовк» - ходьба крадучись тощо). Фізичні вправи в поєднанні з фольклором у структурі заняття готують дітей до сприйняття і більш складних вправ, виконання яких сприяє вирішенню завдань рухового розвитку. Я вже не говорю, про подолання невпевненості. Під час інсценізації, перевтілення дитина забуває про свої незграбні рухи, і про те, що іноді почувала себе некомфортно у колективі однолітків.
Таким чином, значення казкотерапії в реабілітації дітей з обмеженими можливостями важко переоцінити.

Виділяється декілька напрямків особливо актуальних у реабілітаційному процесі:
 

  • Психокорекція емоційно – вольових порушень.
  • Отримання вільного досвіду спілкування через рольову дію казкового героя.
  • Формування творчого потенціалу дитини.
  • Подолання почуття страху та невпевненості через казковий сюжет та його драматизацію.

Казка вчить радіти і сумувати, переживати, співчувати і знаходити вихід, спонукає до мовного контакту. Використання казок для корекції негативних станів і проявів у дітей – інвалідів спрямоване на формування відношення до персонажу, дії на емоційному рівні, прояву власних позицій поведінки, необхідних для соціалізації; ідентифікації власного «Я» з тим або іншим персонажем, пізнання чарівних загадкових проявів життя; колективна участь у спільних діях; розширення кругозору, ознайомлення з жанрами народної художньої культури. Тож, у такому контексті значення казкотерапії розширюється до «соціальної адаптації», а значить, вирішує основні проблеми виховання дитини.

Худякова Олена
Вихователь Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.


МИ РЕКОМЕНДУЄМО

КОМЕНТАРІ

Коментарі до цього матеріалу відсутні
Будь ласка, авторизуйтесь або зареєструйтеся , щоб залишити свій коментар !