Читаємо по складах. Як навчити дитину читати по складах
Вибираємо школу. Альтернативні школи та програми в системі освіти
13 Серпня 2014
Традиційне шкільне навчання все більше не влаштовує батьків. Саме невдоволення існуючою системою освіти сприяє зростанню шкіл з альтернативними програмами навчання. У них немає оцінок, розкладу уроків і обов'язкових предметів, зате заохочуються творчість і прагнення самостійно управляти своїм життям.
Традиційне шкільне навчання все більше не влаштовує батьків. Саме невдоволення існуючою системою освіти сприяє зростанню шкіл з альтернативними програмами навчання. У них немає оцінок, розкладу уроків і обов'язкових предметів, зате заохочуються творчість і прагнення самостійно управляти своїм життям. За останні п'ять років число шкіл, які застосовують нестандартні підходи, подвоїлося і склала 2000. Це вже 10% від загального числа середніх навчальних закладів у країні.
Найпопулярніші в Україні авторські системи навчання - Вальдорф, «Росток», Ельконіна-Давидова та Монтессорі.
За словами заступника директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Тамари Пушкарьової, учні, які випробували на собі ці програми, демонструють кращий рівень підготовки, ніж їх ровесники зі звичайних шкіл, і значно раніше досягають емоційної та психологічної зрілості.
Альтернативні школи
У школі-парку, створеної за системою російського педагога Милослава Балабана, вибір школяра, що йому вивчати і як, обмежується маршрутним листком з переліком предметів. На початку кожного тижня учень бере на себе зобов'язання виконати певну кількість завдань, і поки він з ними не впорається, до нових його не допустять. Вчителі нічого не диктують, а лише контролюють правильність виконання завдань і в разі необхідності поправляють учня. Замість класів тут вікові групи: від 6 до 9 і від 10 до 16 років. Всі питання шкільного життя вирішуються на загальних зборах, де голос дитини дорівнює голосу дорослого. З учителями дитина спілкується на «ти» і по імені.
Тільки за останні роки в Україні створили три школи-парки. Оскільки система ця ще не схвалена Міносвіти, учні школи-парку офіційно закріплені за звичайними школами як екстерни. Наприкінці навчального року вони здають держіспити. Це необхідно для того, щоб отримати атестат державного зразка.
На відміну від Балабанівських, вальдорфскі школи визнані Міністерством освіти. В Україні чотири таких заклади - у Києві, Одесі, Дніпропетровську та Кривому Розі. Експериментальні класи з вальдорфською системою є в багатьох школах країни.
За словами викладачів, програма ця націлена не тільки на навчання, а й на виховання в дітях індивідуальності. Замість уроків - так звані «епохи». Щомісяця визначається домінуючий предмет, який протягом всього терміну вивчають в інтенсивному режимі.
В Україні є і своя авторська програма «Росток». Вона створена 15 років тому, але особливу популярність здобула останнім часом. «Щорічно відкривається до п'яти нових класів», - каже її автор Пушкарьова. Шкіл з такими класами вже більше двохсот. Їх специфіка в тому, що вчителі не стільки дають учням нові знання, скільки вчать їх способам їх здобуття, привчаючи дітей до пошуку нестандартних рішень завдань.
Дедалі більшої популярності набуває альтернативна освітня система Монтессорі
Італійський лікар і педагог Марія Монтессорі (1870-1952) вперше почала застосовувати свою систему з розумово відсталими дітьми дошкільного віку в 1907 році. Їй вдалося створити унікальне розвиваюче середовище, в якому навіть дітлахи з проблемами без особливих зусиль здобували знання та навички такого рівня, що не поступалися, а часом навіть перевершували у розвитку своїх безпроблемних ровесників.
«Що ж треба робити з нормальними дітьми, щоб вони стали слабшими моїх нещасних?» - говорила Марія Монтессорі і вирішила, що її система навчання могла б бути корисною і звичайним діткам. Зараз ця педагогічна система - одна з найбільш популярних в багатьох країнах світу. По ній працюють багато дитячих садків, розвиваючі центри і навіть школи, у тому числі і в Росії. Чим же цей метод так приваблює педагогів і батьків?
Головний принцип системи Марії Монтессорі: кожна дитина розвивається за своїм особистим, абсолютно індивідуальним планом у спеціально підготовленому середовищі. Повний список посібників, якими оснащуються групи, займає не один десяток листів. Завдання вихователя допомогти дитині організувати свою діяльність так, щоб творчий потенціал отримав максимальний розвиток.
У більшості матеріалів і завдань закладений принцип самокорекції: дитина сама бачить свої помилки, а не отримує погану оцінку з боку дорослого. «Допоможи мені зробити самому» - ось принцип занять системи Монтессорі. При цьому навчальний простір складається з п'яти основних зон, про які ми поговоримо докладніше.
У підготовчому середовищі дитина знайомиться з такими важливими «дорослими» поняттями, як наприклад, категорія простору. І це відбувається не тільки за рахунок усвідомлення, що у кожного у групі є своє місце. Просто, коли малюк розкачує килимок для роботи, він знаходить свій особистий простір, який не може бути порушеним без дозволу його власника.
У групах Монтессорі діти не сидять за партами, споглядаючи гордо декламуючого вихователя. Тут кожен зайнятий своєю роботою, влаштувавшись на килимку або за невеликим столиком.
Якщо в матеріалі, який є лише в одному екземплярі, потребують відразу дві дитини, то, природно, виникає необхідність домовитися про черговість використання або про спільну роботу. І в цьому випадку діти отримують безцінні навички спілкування в соціумі, вміння домовлятися і слухати один одного.
До речі, вартість навчання в альтернативній школі складе близько кількох тисяч гривень на місяць (все залежить від конкретної школи), зате у вашої дитини може побут персональний комп'ютер у школі, особистий вчитель і відмінний обід.
Статті по темі
КОМЕНТАРІ