Аденоїди: лікувати або видаляти

Що таке аденоїди?

При розростанні лімфатичної тканини носоглотки виникають аденоїди або аденоїдит. Це захворювання найбільш часто зустрічається у дітей 3-7 років, але не рідкісні й випадки аденоїдних утворень як у зовсім маленьких немовлят, так і у дорослих людей.

Аденоїдні вегетації, або, як їх називають у народі, просто аденоїди, на початковому етапі супроводжуються постійною нежиттю, дихання носом порушено, частіше ніс закладений вночі. З'являється хропіння під час сну, падає слух, спотворюється мовлення, дитина говорить «у ніс», гугнявить.

Якщо причину аденоїдних вегетацій не лікувати, захворювання саме по собі не пройде. При запущеній формі аденоїдних вегетацій, коли дитина не перший місяць страждає від цієї недуги, відбуваються незворотні або важко виправні зміни в зовнішності хворого, виникають інші хвороби.

Постійні слизові виділення з носа ведуть до хронічного подразнення верхньої губи, її припухання; обличчя дитини змінює форму — витягується нижня щелепа, подовжується верхня, викривляється прикус, при цьому верхні зуби ростуть хаотично, в різні сторони. Із-за постійно відкритого рота носо-губні складки згладжуються, надаючи обличчю так званий «аденоїдний» вигляд. Деформація черепа і грудної клітки настає в тому випадку, якщо аденоїдні вегетації перейшли в хронічну форму і дитина хворіє вже дуже давно. Такі зміни — практично незворотні. Супутні хвороби, які виникають в результаті аденоїдних вегетацій — астма, анемія, ларингоспазм, енурез і т. д.

Допускати такі наслідки не можна. При перших же ознаках аденоїдних вегетацій потрібно звернутися до лікаря. Якщо дитина починає вночі хропти і дихати ротом, навіть якщо при цьому вдень вона дихає нормально — носом, це привід звернутися до педіатра або отоларинголога. При початковій стадії захворювання цілком реально обійтися медикаментозним лікуванням, без хірургічного втручання.

Розрізняють наступні ступені розростання носоглоткової мигдалини:

• Перша ступінь. При цьому збільшені аденоїди злегка, закривають не більше третини носоглотки. Дитина практично ніяк не виявляє наявність захворювання, носове дихання може бути лише трохи ускладнене. Діагностувати захворювання складно, аденоїди добре проглядаються лише на рентгенівському знімку.
• Друга ступінь. Аденоїди закривають дві третини носоглотки. З'являються явні ознаки аденоїдиту — хропіння, утруднене носове дихання, яке вдень поліпшується, а вночі, навпаки, погіршується. Знижується слух, дитина часто перепитує. Діагностується при огляді дитини ЛОР — лікарем, з використанням спеціальних інструментів.
• Третя ступінь. Носоглотка повністю закрита лімфоутворенням, при цьому носове дихання майже відсутня як вночі, так і вдень. Симптоми лише ускладнюються з перебігом хвороби, у маленької дитини може зупинитися розвиток мовлення, так як слух все більше погіршується.

Як лікувати?

Доводити дитини до крайнього ступеня захворювання неприпустимо, і сподіватися, що «саме пройде» — не варто. При другому і третьому ступені аденоїдів для лікування часто використовують оперативне втручання — аденотомію, тобто видалення глоткової мигдалини. При першому ступені лікарі рекомендують медикаментозне лікування, яке в більшості випадків достатньо ефективно. Але правильно все-таки йти до хірурга лише тоді, коли всі консервативні методи лікування були використані і не дали результату, і аденоїдні вегетації починають негативно впливати на якість життя дитини.

Якщо все ж необхідно хірургічне втручання, то слід обговорити з лікарем можливі варіанти анестезії дитини (місцева або загальна).

Що ж є причинами аденоїдів? Найчастіше це пригнічений імунітет: часті простудні та вірусні захворювання, алергія та інші хвороби, які негативно впливають на імунну систему дитини. Для попередження виникнення аденоїдів потрібно підтримувати здоров'я дитини, проводити загальнозміцнюючі процедури, загартовувати малюка. Пам'ятайте, що лікувати хворобу набагато складніше, ніж запобігти їй.

Консультант - Василь Куделя педіатр, інфекціоніст.