Статеве дозрівання. Практичні поради батькам

Період до трьох років

Це період невинності і чистоти. У цьому віці у дітей особлива потреба в ласці, ніжності, обіймах, незалежно від статі. Все це повинно бути, за винятком пестощів занадто локальних.

Як вже говорилося вище, в цьому віці у дітей абсолютно природна цікавість до своїх геніталій, адже власне тіло також дивно, як і весь навколишній світ. Давайте йому можливість повзати і ходити голяка. Якщо в якийсь момент ви бачите, що малюк занадто сконцентрувався на геніталіях, не панікувати і не карайте, оскільки така поведінка з боку батьків загрожує ускладненнями і формуванням неврозів. М'яко відверніть, переключіть увагу на щось інше. Дайте дитині більше можливості для активних ігор, приділіть їй більше уваги. І пам'ятайте, що період самодослідження необхідний і пройде сам собою. 

А от чого не потрібно категорично робити, так це карати, залякувати, соромити і вистежувати. І ще не потрібно стискувати одягом, не примушувати довго сидіти чи лежати, не перегодовувати, не захоплюватися з клізмою і не перегрівати.

А ось що потрібно обов'язково - якомога більше ігор, занять, руху, повітря, різноманітності.

З року-півтора

Ми починаємо вимагати від дитини охайності, одягаємо на неї штанці і привчаємо до горщика.

До 3-4 років

Дитина вже засвоює свою статеву приналежність. Вона знає, хто вона: хлопчик чи дівчинка. Але вона ще не знає, що саме означають ці слова – «хлопчик» і «дівчинка». Саме з трьох років починається епоха пристойності («я вже як дорослий і є речі, які робити негарно») і «делікатних» питань, на які нам, дорослим, потрібно бути готовими відповісти.

З чотирьох-п'яти років

У дітей починається період взаємодослідження, добре відомий усім вихователям дитячого саду. Подивитися, як там у хлопчиків, чи як там у дівчаток? А кому з хлопчиків вдасться далі всіх пописати? Гра в «дочки-матері». Це теж нормальний процес розвитку статевої ідентифікації. І тут теж з боку батьків не повинно бути ніяких загроз і покарань. У разі ж якщо процес взаємодослідження приймає повторюваний характер, потрібно спокійно, але твердо пояснити дитині, що це некрасиво і нерозумно, попутно запропонувавши їй цікаве заняття або гру.

Ви можете запитати про перше кохання, яке так часто трапляється в дитячому садку. Все може бути. Але не варто забороняти спілкування, висміювати, випитувати і тим більше карати. Вони мають право на особисте життя. Так, так, на особисте життя. І як показує життя, хвилювання батьків завжди будуть зайвими. У дітей все чисто. Тому не треба їх чіпати. Їх можна тільки підтримувати і поважати їхні почуття.

Однак не можна кидатися і в протилежну крайність: фіксувати увагу дитини на статевих органах людей і тварин і розвивати надмірний інтерес до статевої сфери.

Найбільш ефективним засобом у розвитку дитини вважається правдива інформація, відповідна її віковим запитам. Якщо ми зрозуміємо, про що саме хоче дізнатися дитина, ми зможемо дати правильну відповідь на її запитання. Відомий психолог, С. М. Мартинов радить: «Яким би для вас каверзним не було питання, реагувати на нього треба спокійно, щоб у дитини не склалося (а якщо воно вже є, то зруйнувалося) уявлення про те, що вона торкнулася якоїсь забороненої області. Конкретну схему відповіді дати важко - все залежить від обстановки, в якій ставилося запитання, від того, як воно сформульоване, навіть від виразу обличчя малюка: адже завжди можна побачити, чи справді дитина нічого не знає або щось знає і хоче вас випробувати. У всіх випадках інформація має бути правдивою - звичайно, дитині підноситься та частина правди і в такій формі, яка може бути їй доступна. Німецькі дослідники, які брали участь у свій час у розробці програми статевого виховання дітей, вважають обов'язковими три принципи інформації для дошкільнят: правдивість, ясність і відповідність віку.

Коротше кажучи, маленьким дітям необхідно присутність поруч люблячої людини. Перші уроки, які хлопчикам і дівчаткам потрібно засвоїти в цьому житті, це уроки доброти, довіри, тепла і радості.