Попрілості і як з ними боротися

Шкіра - один з найбільш вразливих органів новонародженого: вона ніжна, тонка, вразлива; проникна для різних речовин і інфекцій, її кровоносні судини розташовані близько до поверхні, а при перегріванні відбувається інтенсивне випаровування вологи. Саме тому шкіра малюка потребує захисту і особливого догляду, інакше неминучі серйозні проблеми. Попрілості у дітей, попрілості у новонародженого - мабуть, найбільш поширені з них.

Попрілість у новонароджених

Це запалення шкіри на тих ділянках тіла, які піддавалися тривалому впливу вологи або підвищеного тертя. Найчастіше такими місцями бувають шкірні складки (пахові, сідничні, пахвові, шийні, за вухами, у нижній частині живота). Умовно можна виділити 3 ступеня попрілості: I - легке почервоніння шкіри без порушення її цілості; II - яскраве почервоніння з мікротріщинами, ерозіями, часом гнійничками; III - виражена червоність шкіри, гнійнички, мокнучі тріщини, ерозії, можливе утворення виразок. Все це супроводжується сверблячкою, печінням, болем, малюк стає неспокійним, часто плаче.

Причини попрілостей у дітей

Основною причиною появи попрілості є надлишок вологи на чутливій шкірі малюка. Зайва волога видаляється шкірою – це її природне змащення, але захисний бар'єр шкіри порушується, що полегшує доступ у неї мікробів. Умовами виникнення попрілостей стають постійний контакт шкіри з  калом і сечею (солі сечі, руйнуючись, утворюють аміак, який має подразнюючу дію), погане обсушування тіла після миття, висока температура навколишнього середовища і надмірне укутування новонароджених.

До інших причин попрілостей відносяться тертя об шкіру одягу (особливо з синтетичних тканин), пелюшок, підгузків.
Якщо почервоніння виникають по лінії прилягання одноразового підгузка, це може бути реакцією шкіри дитини на матеріал або речовини, що входять до його складу.
У «групу ризику» щодо появи попрілостей входять діти, які страждають на алергічні захворювання (з іншого боку, попрілості можуть бути передвісниками розвитку алергії), а також малюки зі світлою шкірою, близько розташованими судинами (у таких діточок на шкірі ніжок і ручок може бути виражений судинний малюнок). До цієї групи можна віднести і немовлят з надлишковою масою тіла, зумовленою порушеннями ендокринних і обмінних процесів.

Лікування попрілостей

Ігнорувати попрілості ні в якому разі не можна: без лікування захворювання може поширитися на значну частину поверхні шкіри, ускладнитися бактеріальною та грибковою інфекціями.

Попрілості І ступеня

При попрілості I ступеня спеціального лікування найчастіше не потрібно. Досить регулярно міняти пелюшки (дитину не можна залишати мокрою) або одноразові підгузки (максимальний час, який малюк може пробути в одному підгузку - 3 години), ретельно підмивати дитину після кожної їхньої зміни і годування. Після підмивання слід акуратними рухами обсушувати шкіру і особливо пахові складки, проводити повітряні ванни (10-20хв.), щоб дати шкірі висохнути (доступ повітря - найкраща умова для загоєння будь-яких ушкоджень шкіри). З цією ж метою можна обсушувати шкіру феном з відстані 30см., встановивши його на слабкий режим нагріву. Після цього складки слід обробити дитячим кремом під підгузок або спеціальним захисним кремом, причому необхідно використовувати тільки якісні косметичні засоби. Лише після цих гігієнічних процедур на дитину можна надягати підгузок.

Якщо почервоніння викликане алергічною реакцією на підгузок, спробуйте використовувати підгузки іншої фірми.
У разі якщо дані заходи не допомогли протягом доби, можуть виявитися корисними лікувальні захисні засоби у вигляді кремів, мазей (драполен, бепантен), якими користуються так само, як і дитячими кремами.

Перед тим як почати їх застосовувати, не забудьте проконсультуватися з лікарем. Крім того, приводом для занепокоєння і звернення до лікаря є:

• довго не зникаючі попрілості;
• великі попрілості з тенденцією до поширення;
• поява на тлі попрілостей тріщин, бульбашок, гнійників.

Попрілості ІІ ступеня

При попрілості II ступеня, крім перерахованих вище заходів, використовують «бовтанки» (вони виготовляються в аптеці за рецептом), що містять підсушуючі речовини (окис цинку, тальк).

Ось деякі рецепти таких сумішей, які вам може виписати лікар:

• 1 тальк - 20,0г, оксид цинку - 20,0г, гліцерин - 10,0 г, свинцева вода - 50,0г;
• 2 оксид цинку - 15,0г, гліцерин - 15,0г, дистильована вода - 15,0м.

За призначенням лікаря проводять ультрафіолетове опромінення уражених ділянок шкіри, змащують їх таніновими або метилурациловими мазями, напівжирною маззю ВІТАМІН F99. Гнійнички обробляють водними розчинами метилену синього або брильянту зеленого («синькою» або «зеленкою»).

Купати малюка слід у слабо-рожевому розчині перманганату калію («марганцівки»). Для цього в баночку слід покласти 3-5 кристалів перманганату калію, розвести невеликою кількістю води, а потім процідити через складений у 3-4 шари бинт, так як нерозчинені кристали можуть викликати опік шкіри малюка. Якщо у дитини немає алергії на трави, то їй можна проводити теплі «сидячі» ванночки (36°С) з додаванням відвару кори дуба (4 столові ложки кори дуба залити 1 літром окропу, настояти на водяній бані 30 хвилин, отриманий розчин процідити, вилити в ванночку). Опустіть малюка у ванночку на 5-8 хвилин, потім обережно промокніть сідниці і складочки насухо.

Не забувайте, що ділянки шкіри з попрілостями повинні дихати, тому частіше залишайте відкритими уражені частини тіла. Малюкові, у якого є попрілості, рекомендується прасувати одяг і пелюшки з двох сторін.

Якщо попрілості у дітей виникають на тлі ексудативно-катарального діатезу - алергічного захворювання, що вражає шкіру, то можливе призначення десенсибілізуючих препаратів (супрастин), 1% гідрокортизонової мазі.

Попрілості ІІІ ступеня

Попрілість у дитини III ступеня важко піддається лікуванню, тому такі важливі профілактика і правильне лікування попрілостей більш легких ступенів.
Протягом кількох днів на мокнучі поверхні накладають примочки з 1- 2% розчину таніну, 0,25% розчину нітрату срібла, 0,1% розчину риванолу (ці розчини виписує доктор, їх виготовляють в аптеці за рецептом). Після зникнення мокрілості застосовують цинкову пасту, емульсії з бактерицидними речовинами (наприклад, 5% синтомицинову емульсію). Важливо, щоб при цьому малюк отримував повноцінне харчування.

Хотілося б зауважити, що для лікування попрілостей не годиться порада бабусь використовувати крохмаль для припудрювання складочок, так як крохмаль твердне, скачується в грудочки і ще більше пошкоджує шкіру. Крім того, крохмаль є прекрасним живильним середовищем для зростання і розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Не слід без призначення лікаря робити ванночки з травами (ромашкою, чередою, чистотілом і ін.), які можуть викликати алергію і тільки погіршити ситуацію.

Не варто випробовувати на шкірі дитини різноманітні засоби, підказані сусідами, друзями і знайомими, в надії, що якесь із них допоможе. Просто не затягуйте візит до лікаря або виклик лікаря додому: важливо точно встановити причину попрілостей, призначити необхідне лікування, забезпечити дитині правильний догляд та харчування (останнє особливо важливо для дітей-алергіків, тому що до попрілостей ще і харчова алергія значно погіршить стан дитини і затягне лікування). У деяких випадках може знадобитися консультація алерголога або дерматолога.

Необхідно підмивати малюка при кожній зміні підгузка (8 разів на добу). Гігієнічні серветки слід використовувати тільки в тих випадках, коли немає можливості підмити дитину під проточною водою. Перед тим як надягти на маля підгузок, шкіру необхідно обробити спеціальним кремом під підгузок. При перевдяганні залишайте малюка на деякий час голеньким (новонародженому буде досить полежати на животі 2-3 хвилини перед кожним годуванням, тримісячна дитина в цілому може приймати повітряні ванни 15-20 хвилин на день, до півроку цей час потрібно збільшити до 30, а до року - до 40 хвилин у день). Повітряні ванни є в тому числі і профілактикою попрілостей.

 Частіше міняйте одноразові підгузки (принаймні 8 разів на день). Не залишайте малюка в мокрих або забруднених пелюшках. Клейонка, яку іноді використовують для захисту ліжка, створює умови для пріння шкіри, тому краще використовувати спеціальну клейонку на тканій основі або одноразові пелюшки.

При пранні дитячої білизни повинні використовуватися тільки ті миючі засоби, які спеціально призначені для догляду за малюками. Добре прополіскуйте білизну.
Чутлива шкіра деяких немовлят не переносить хімічних речовин, що містяться в одноразових зволожених або масляних дитячих серветках. Будьте уважні при їх застосуванні.
Переодягаючи дитину, зверніть увагу, чи не натерли одяг або пелюшки шкіру малюка, чи не залишилися на ній почервоніння.

Зміна складу їжі (нова молочна суміш, введення прикорму), прийом ліків - все це позначається на хімічному складі сечі і калу, здатних подразнювати шкіру.

На закінчення нагадаємо всім основну істину: захворювання легше запобігти, ніж лікувати. Саме тому такий важливий правильний щоденний догляд за шкірою, який, крім усього іншого, приємний малюкові і допомагає встановити тісний емоційний зв'язок між мамою і дитиною.