Генетичний скринінг та консультування

Методи медико-генетичного консультування

1. Вивчення родоводу або генеалогічний метод генетичного дослідження. Суть його полягає в складанні родоводу і подальшого його аналізу.

Збір інформації проводиться шляхом опитування, анкетування і особистого обстеження сім'ї. Опитування зазвичай починається з бабусі і дідуся по материнській лінії. У родовід вносять відомості про безплідні шлюби, викидні, аборти і т.д. Після збору відомостей роблять графічне зображення родоводу, а потім, генетик проводить аналіз родоводу. В результаті цього аналізу лікар може отримати дуже важливу інформацію про ту або іншу ознаку: наприклад, встановити, чи є ця ознака або захворювання одиничним в родині або має родинний характер; визначити тип спадкування, якщо ознака зустрічається кілька разів у різних поколіннях.

2.  Дослідження хромосомного набору майбутніх батьків 

Хромосоми видно під мікроскопом в ядрі тільки на певних фазах ділення клітин. Для проведення дослідження хромосомного набору у пацієнта беруть кров і виділяють з неї лімфоцити. Далі в пробірці їх стимулюють, примушуючи ділитися, а через кілька днів ділення культуру обробляють спеціальною речовиною, яка зупиняє процес ділення клітин саме на тій стадії, коли видно хромосоми. З клітин культури готують мазки на скельцях, які і стануть об’єктом дослідження. Для отримання додаткової інформації про структуру хромосом використовують спеціальне забарвлення, в результаті чого кожна хромосома набуває специфічну поперечну смугастість. Тепер хромосоми цілком готові для аналізу.
Генетик аналізує під мікроскопом 11-13 клітин на предмет виявлення змін каріотипу (хромосомного набору), виявляючи кількісні та структурні зміни.

 3. Пренатальна діагностика

Пренатальна діагностика – це внутрішньоутробне обстеження дитини ще до її народження, спрямоване на виявлення у плода спадкових захворювань і вад розвитку. Існують різні види пренатальної діагностики.

Неінвазивні методи абсолютно безпечні і включають ультразвукове сканування плода та визначення біохімічних маркерів у крові вагітної.

Інвазивні методи передбачають медичне «вторгнення» в порожнину матки, щоб взяти матеріал для дослідження і з високою точністю визначити каріотип плода і, отже, виключити такі патології як синдром Дауна, синдром Едварса та інші. До інвазивних процедур належать: біопсія хоріона, амніоцентез, плацентоцентез і кордоцентез. При цьому проводять забір клітин хоріона або плаценти, навколоплідних вод, крові з пуповини плода для дослідження.

Виконання інвазивних процедур пов'язане з ризиком ускладнень, тому їх проводять за чітко визначеними показаннями:
 

• вік вагітної 35 років і старше;
• в сім'ї вже народжувалася дитина з хромосомною патологією або вадами розвитку;
• батьки є носіями хромосомних перебудов;
• мають відхилення від норми рівня біохімічних маркерів (PPAP, ХГЛ, АФП);
• при виявленні під час УЗ-дослідження вад розвитку або відхилень.

Також інвазивну діагностику проводять у разі високого ризику генного захворювання для плоду або для визначення статі при захворюваннях, успадкування яких пов’язане зі статтю. Наприклад, якщо мати є носієм гена гемофілії, яку вона може передати тільки синам. При дослідженні можна визначити наявність мутації, що викликає захворювання.

Усі інвазивні маніпуляції проводять досвідченими фахівцями під ультразвуковим контролем у денному стаціонарі. Після процедури вагітна перебуває 2-3 години під спостереженням. З метою профілактики можливих ускладнень їй призначають деякі лікарські препарати. Отримані в результаті процедур клітини плоду аналізують молекулярними методами на предмет конкретного генного захворювання. В наш час розроблені методи діагностики трьохсот з п'яти тисяч спадкових захворювань. Серед них: гемофілія, фенілкетонурія, м'язова дистрофія Дюшенна, муковісцидоз та інші.

Біопсія хоріона – це отримання клітин з майбутньої плаценти. Біопсію хоріона проводять на термінах 9-12 тижнів вагітності шляхом трансабдомінальної пункції (через передню черевну стінку). Вся процедура займає небагато часу, а результати отримують вже протягом 3-4 дні після забору матеріалу. Ризик мимовільного переривання вагітності після біопсії хоріона становить 2%. Перевагами цього методу є ранній термін проведення і висока швидкість отримання відповіді, що дозволяє в разі виявлення патології плоду перервати вагітність на ранньому терміні.

Амніоцентез – це взяття амніотичної рідини в 16–24 тижні вагітності. Амніоцентез є найбезпечнішим інвазивним методом пренатальної діагностики, оскільки відсоток ускладнень після його застосування не перевищує 1%. Оскільки клітин плоду в забраному зразку дуже мало, необхідно дати їм можливість розмножитися у штучних умовах. Для цього потрібні особливі поживні середовища, температура, реактиви, складне устаткування. Для достатнього зростання клітин може знадобитися від 2 до 6 тижнів.

Кордоцентез – це пункція пуповини плоду і забір пуповинної крові на дослідження. Кордоцентез є високоінформативним методом, при цьому хромосомний аналіз займає близько п'яти днів. Оптимальний термін виконання – 22-25 тижнів вагітності.

4. Преконцепційна профілактика включає такі етапи: 
 

• Вибір часу зачаття. Численними дослідженнями було доведено, що ризик народження дитини з вродженими вадами розвитку є особливо низьким, якщо зачаття припадає на кінець літа – початок осені. Найвища ймовірність появи хворого потомства реєструється при зачатті у весняні місяці.
• Обстеження подружжя до вагітності для виявлення у них різних інфекційних, ендокринних та інших захворювань. Гормональні зміни, хронічні інфекції, особливо статевих шляхів, можуть порушити процеси дозрівання статевих клітин і формування ембріона. Тому перед зачаттям бажане оздоровлення обох членів подружжя: їм рекомендують у разі необхідності пройти курс терапії, відмовитися від куріння, алкоголю, по можливості обмежити контакти з шкідливими чинниками на виробництві. Сім'ї з обтяженою спадковою патологією повинні пройти ДНК-тестування.
• Прийом полівітамінних препаратів упродовж 2-3 місяців перед зачаттям. Ці лікарські засоби повинні містити фолієву кислоту (до 0,4-1 мг на добу), аскорбінову кислоту, a-токоферол, вітаміни групи В. Раціон харчування подружжя збагачують продуктами, що також містять фолієву кислоту: зелень, помідори, бобові, печінка. Подібна терапія нормалізує обмінні процеси в клітинах, забезпечує правильне функціонування генетичного апарату, створює сприятливі умови для внутрішньоутробного розвитку плоду.
• Спостереження за вагітністю, яке включає методи допологової діагностики, це дозволяє виявити можливу патологію у плода.

В якості скринінгових методів сьогодні використовують також ехографічне дослідження вагітних (УЗД) і гормональні дослідження крові вагітних (так звані «біохімічні маркери» пренатальної патології плоду). Відомо, що УЗ-дослідження дозволяють виявляти близько 70% всіх аномалій розвитку плоду. При цьому можливості УЗ-діагностики обмежуються виявленням тільки структурних порушень плоду, однак не всі хромосомні і генні захворювання виявляються анатомічними вадами і, отже, не можуть бути діагностовані ехографічно.

Комплексне використання УЗ-діагностики та визначення біохімічних маркерів дозволяє збільшити відсоток виявлення синдрому Дауна до 90% під час вагітності. Комплексне використання двох підходів допомагає уточнити групи ризику вагітних, для яких показана дальша розширена, найчастіше, інвазивна діагностика.

На сьогодні в лабораторній діагностиці розроблені і вже активно використовують у практиці медичних установ методи пренатальної діагностики патології плоду за біохімічними маркерами в 1-му та 2-му триместрі вагітності. З цією метою в крові вагітних жінок визначають гормони: вільний бета-ХГЛ і ПАПП-А-білок – так званий «подвійний тест», ХГЛ, АФП, ​​НЕ – так званий «потрійний тест» – з подальшим розрахунком ризику появи патології.

 «Подвійний тест»: Вільна субодиниця бета-ХГЛ (хоріонічний гонадотропін) є кращим (ніж загальний ХГЛ) маркером патології плода, що виявляється в першому триместрі. Синтез ХГЛ здійснюється клітинами трофобласта плоду і починається після імплантації ембріона в порожнину матки, продовжуючись протягом всієї вагітності. Пік концентрації ХГЛ відзначається на 11-12 тижні вагітності, а потім знижується у зв'язку розвитком плаценти.

ПАПП-А-білок (асоційований з вагітністю плазмовий білок А) синтезується плацентою, його рівень різко збільшується при вагітності. Він вважається кращим гормональним маркером першого триместру вагітності для діагностики синдрому Дауна. Рекомендовані терміни тестування пацієнток – 9 -14-й тиждень вагітності (оптимально 10-13-й тиждень). Таким чином, використання «подвійного тесту» є оптимальним у першому триместрі вагітності.

«Потрійний тест» : Основними маркерами для пренатальної діагностики у другому триместрі вагітності традиційно є гормони ХГЛ, АФП і вільний естріол.

АФП (альфа-фетопротеїн) – це речовина, яку виробляє печінка плоду, а потім через плаценту вона потрапляє в кров вагітної жінки. У випадках, коли у плоду є деякі важкі вади розвитку (черепно-мозкові або спинномозкові грижі, звані дефектами закриття нервової трубки, а також незарощення передньої черевної стінки і т.д.) аналіз показує значне підвищення рівня АФП в крові матері. І, навпаки, при синдромі Дауна у плода, рівень АФП в крові матері сильно знижується.

Для ХГЛ (хоріонічний гонадотропін ) і НЕ (некон'югований (незв'язаний, вільний) естріол) рекомендовані терміни тестування пацієнток – 14-21-й тиждень вагітності (оптимально 16-20-й тиждень). Таким чином, використання «потрійного тесту» є оптимальним у другому триместрі вагітності.

Усі перераховані біохімічні дослідження проводяться з сироватки крові, взятої натщесерце, як звичайні гормональні дослідження. Результат видається у звичайному режимі через 3-4 дні або в терміновому режимі «CITO» в цей же день.

Показання:

1. Вік вагітної 35 років і більше. Вік чоловіка 40 років і більше.

2.Наявність у одного з подружжя хромосомної аномалії або вад розвитку.

3. Наявність в анамнезі дітей з:

• спадковими захворюваннями обміну;
• спадковими захворюваннями, пов'язаними зі статтю;
• вроджена гіперплазія кори надниркових залоз;
• вроджені вади розвитку – ізольовані або множинні;
• хромосомні захворювання;
• розумова відсталість;
• мертвонародження.

4. Наявність вище названої патології у близьких родичів.

5. Шлюб між родичами.

6. Звичне невиношування вагітності не встановленого ґенезу.

7. Несприятливі впливи в ранні терміни вагітності (захворювання, діагностичні або лікувальні процедури, прийом медикаментів).

8. Ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання з ранніх термінів, яка не піддається терапії, багатоводдя, маловоддя).

9. Патологія плода, виявлена ​​при УЗД.

10. Зміни показників скринінгових факторів: альфа-фетопротеїну, хоріонічного гонадоторопіну, естріолу.

11. Наявність у подружжя шкідливих факторів, пов'язаних з професією.

12. Первинна аменорея, порушення менструального циклу, нез'ясованого генезу.

13. Сім'ї з безпліддям.

Якщо у результаті дослідження діагностують хромосомну патологію плоду або вроджені вади розвитку то консиліум вирішує питання про переривання вагітності за медичними показаннями.

Показання та терміни генетичного консультування в період вагітності
 

Медико-генетичне консультування
 

Інститут генетики репродукції

• вул. Зоологічна, 3
• тел. 213-33-56.

Міський медико-генетичний центр

• вул. Косіора, 28/1,
• тел. 274-12-76.

Клініка "Isida IVF"

• вул. Косіора, 28/1
• тел. 238-00-77, 274-60-16
• (Проводиться також скринінг на найпоширеніші вроджені захворювання).

Медико-генетична консультація НДІ ПАГ

• вул. Мануїльського, 8
• тел. 213-92-39 (за скеруваннями).