Діти - вчителі нашого життя!

Сьогодні таке поняття, як виховання, входить в топ тем для дискусій і суперечок. Хтось дотримується старих поглядів, хтось з головою занурюється в нові методики. Ми ж пропонуємо поговорити про усвідомлене батьківство в логічному його розумінні, без прив'язок до різного роду течій. Де дорослі думають і аналізують, де люблять і приймають, де батьки ростуть разом зі своєю дитиною.

Діти - наші вчителі. Ця фраза все частіше падає на незміцнілу після безсонних ночей і залитого компотом ноутбука батьківську психіку.

Чому ж навчають нас наші діти?

Терпінню і безумовному прийняттю

В тому числі і прийняттю себе. Поняття усвідомлене материнство хвилює кожну другу жінку ще на етапі планування вагітності. Установки: я не буду кричати на дитину, ніякої солі і солодкого до 3-х років, ми будемо цілими днями грати в розвиваючі ігри - руйнуються об скелі реальності. Уже в перший місяць життя немовляти жінка приміряє на себе ярлик "погана мама". Інтернет-простір з великою кількістю порад і прикладів ідеальних матерів їй активно в цьому допомагає.

Так ось, усвідомленість виражається в тому, щоб фільтрувати інформацію і не впадати в крайнощі. Бути краще для себе і, в той же час, приймати, пробачати і любити себе навіть в моменти зривів, слабкості і роздратування. У материнстві жінка виходить на новий рівень терпіння і прийняття, особливо в тому, що стосується малюка. Просто? Ні! З навчанням так завжди.

Любові, щирої і безкорисливої

Давайте будемо чесними, бувають моменти, коли любити дитину нестерпно важко. Все той же компот на ноутбуці, півторагодинна істерика з усіма спецефектами в торговому центрі, паспорт з вирваними сторінками, і це тільки початок. Тільки через любов і прийняття в моменти, коли хочеться все трощити або лягти поруч з дитиною в торговому центрі, мама може зберігати спокій і знайти в собі мудрість для діалогу. Тільки через величезну любов батьки, навіть в найскладніших життєвих ситуаціях, будуть шукати можливість допомогти своїй дитині. І в цьому, якщо придивитися, дитина для дорослих величезний приклад. Вона любить своїх батьків в будь-яких їх проявах: репетуючих, зневірених, сумних, роздратованих, бідних, простих, виснажених і стомлених. І якщо вона не навчить вас любити, то з часом є ризик того, що між вами утворюється провалля та непорозуміння.

Довірі і відсутності упереджень

До того моменту, коли малюк приходить в наше життя, ми можемо в значній мірі втратити це почуття. По суті, з'явившись у вашій родині, він вже довірив вам своє життя. У дитини немає упереджень. У пісочниці вона не стане обирати собі друга за однаковим одягом, кольором шкіри або фізіологічними характеристиками.

Вмінню пробачати та просити пробачення

Тільки малюки вміють миритися дуже швидко, без "якщо", не висуваючи вимог і ультиматумів. Дитина щиро пробачає наші огріхи і зриви.

Діти подають нам чудовий приклад того, як потрібно вчитися і бути наполегливими у своїх бажаннях

Дивлячись на те, з якою завзятістю дитина освоює нові навички (ходіння, наприклад), часом стає соромно за те, як швидко ми, дорослі, опускаємо руки. Дитина знаходить сто п'ятдесят варіантів, щоб отримати бажане, і навіть в разі провалу не ставить на собі клеймо "невдаха". Наступного разу вона обов'язково зробить ще не одну спробу.

І це лише мала частина уроків. Що ж ще?

Дитина стає для нас потужним стимулом до особистого і духовного розвитку, згладжує не найкращі риси характеру і навіть відкриває таланти. Все частіше, перебуваючи в декреті, жінки запускають свої малі і великі проекти в абсолютно різних сферах, змінюють свою професію.

Взаємини дітей і батьків це не про склянку води і кредит турботи. Це про те, щоб:

• розвинути в собі усвідомленість і розуміння, що дитина це не власність, а велика Божа ласка і гість у вашій родині;
• розуміти, що з маленького віку це особистість, нехай навіть часом неслухняна;
• захищати і підтримувати;
• направляти і допомагати, а не нав'язувати і ламати;
• приймати той факт, що у дитини є свої бажання, і вона може знати краще;
• втримати баланс батьків-наставників і батьків-друзів, замість авторитарних батьків;
• відпустити коли настане час і дати можливість йти своїм шляхом.

Батьки і діти - тема, яка актуальна в усі часи. Діти - це наше майбутнє. Батьківство - місія і велика відповідальність, а не вирішення проблем самотності або клей для сім'ї. Разом з безмежною любов'ю і щастям вони приносять в наше життя величезні можливості. І лише ми самі вирішуємо йти старою дорогою або широко відкрити очі і з готовністю і вдячністю приймати всі їх уроки.