Вопрос # 5407

Добрий день. Синочку рік і 3 місяці. Є проблема – боїться чужих людей та дітей. Вперше я це помітила в 7 міс., коли ми проходили медогляд. Дуже боявся лікарів, сильно плакав і нічим не можливо було його заспокоїти. Дитина не сприймає ніякого тілесного контакту, як тільки хтось чужий до нього починає доторкатися - зразу плаче. На прогулянці уникає дітей. Йде гратися тільки в те місце, де поблизу нікого немає. А як хтось з дітей до нього близько підійде він деякий час насторожено дивиться, потім починає кривитися, очі наливаються сльозами, плаче і проситься на руки. Я переживаю з цього приводу, оскільки бачу як поводяться його однолітки – бігають серед інших дітей, граються чужими іграшками і т.д. Скажіть, будь ласка, така поведінка - це нормально чи ні?

Отвечает:

Левко Марина Теодоровна

Зоряна, сказати, що всі дітки бояться і махнути рукою мовляв переросте - не зовсім правильна тактика. Вам потрібно сходити на консультацію до психолога, а якщо такого немає до психотерапевта чи невролога. Дорослих при відвідуванні попросіть не торкатися малюка, інколи на психологічному рівні дітки сприймають це як біль. Спробуйте пристосуватися до його вимог, звичайно не закриваючи доступ до спілкування з однолітками, бавтеся на площадці окремо - так як і хоче малюк, не заставляйте його більш тісніше контактувати з дітьми. Поспостерігайте як він відноситься до тваринок, можливо їх доторки не будуть малюку непрємними і з часом він ці відноситни спроектує і на людей.