Як вибудувати стосунки з бабусями

Догляд за онуками коштує маминих нервів – адже бабуся часто-густо виховує не лише онука, а й, власне, маму. На додачу ви отримуєте ще й бабусині образи та дитячі капризи.
 
Одні бабусі вважають вас ще зовсім недосвідченими та юними, тому без докорів сумління прагнуть виховувати вашу дитину замість вас. Інші, навпаки, обурюються, коли ви питаєте поради чи просите про допомогу – мовляв, ми у ваші роки все встигали. Деякі переконані у власній мудрості, вважаючи всі новітні рекомендації педіатрів суцільною маячнею: «А ми ось так робили – і нічого, ви ж виросли!», – люблять повторювати вони. Інші щиро прагнуть вам допомогти, а виходить, що лише заважають. Дехто просто любить кимось покерувати. А дехто у свій час просто не встиг насолодитися малюками (через ранній вихід на роботу, наприклад), тож тепер намагається надолужити. Комусь як повітря потрібна ваша вдячність. Хтось боїться самотності та втікає від неї, безцеремонно втручаючись у чужі життя.
 
Та хай які причини, молода мама часто почувається, м’яко кажучи, некомфортно. Роздратування, образа, пригніченість, безпорадність – і це далеко не повний перелік. Часто всі підряд поради бабусі (навіть цінні) починають сприйматися вороже. Мама стає тривожною і боїться залишити дитину на бабусю – щоб малечі раптом не вручили сумнівну цукерку чи не налякали якимось бабайкою.
 
То як діяти в ситуаціях, коли бабуся навчає вас, як вам бути з власною дитиною, а ви внутрішньо противитесь такому навчанню?

• Ввічливо ігноруйте. Дякуйте, а самі робіть, як вам краще. Доводити свою правоту часто не матиме жодного результату. Можна пообіцяти взяти поради до уваги. Наприклад, скажіть: «Я спробую зробити саме так», або «Я подумаю про це».
• Не починайте і не підтримуйте суперечок. Деяким бабусям дуже важливо, щоби їхнє слово було останнім, і вони не погодяться з вами за жодних обставин, а нерви вже будуть зіпсовані.
• Не сваріться. Нагадайте, що дитина ваша, і на вас лежить відповідальність за неї. І виховання – це теж ваша справа.
• На деяких бабусь чарівним чином діють авторитети. Якщо у вас саме такий випадок, можете сміливо називати прізвище когось із відомих педіатрів, психологів чи інших експертів і заявляти, що ви дотримуєтеся їх рекомендацій.
• Залишитися спокійною допоможе один трюк, який радять психологи: уявіть, що до вас звертаються, називаючи чуже ім’я. Наприклад: «Евтерпо, чому малюк досі не ходить на горщик? От я вас із братом навчила з восьми місяців...». А ви собі думаєте – але ж я не Евтерпа, то і претензії не до мене.
   

А в довгостроковій перспективі вибудувати якщо не комфортні, то принаймні терпимі стосунки з бабусями допоможе таке:

• Підкреслюйте свої умови, коли приймаєте допомогу. Те, що бабуся хоче вам допомогти, ще не значить, що ви зобов’язані робити все, що вона пропонує.
• Наперед просіть про те, що потрібно саме вам. Тоді не доведеться критикувати бабусю за те, що вже зроблено, і переробляти все на свій лад.
• Не сваріться в присутності дітей. Тут причини дві: по-перше, ви є взірцем поведінки для малюків, тож хай вони навчаються поважати старших. По-друге, діти можуть опинитися на боці бабусі, а не на вашому – тоді вам буде ще прикріше.
• Поговоріть з чоловіком, заручіться його підтримкою, особливо якщо стосунки не складаються з його мамою. Мати надійного союзника часом важливіше, ніж мати готове вирішення проблеми.
• Визначайте пріоритети: у неважливих для вас речах дозвольте бабусі робити по-своєму, у принципових питаннях наполягайте на своєму.
• Не драматизуйте, що бабуся може вам «зіпсувати» дитину. Скоріше за все, цього не станеться – адже вплив бабусь обмежений часом. Ваше завдання – забезпечити дитині здорову атмосферу в родині, щоб вона мала надійний психологічний тил в разі дрібних неприємностей.
• Не намагайтеся перевиховати бабусь. Спокійно робіть своє, не витрачайте енергію на образи чи обурення через те, що бабуся «все неправильно розуміє і робить». До речі, бабусі так само думають про вас.
• Якщо нічого не допомагає, обмежте спілкування. Не все ж залежить від вас – ініціатива налагодити стосунки і бажання порозумітися має бути з обох боків. Почитайте інформацію про токсичних батьків – можливо, це якраз про ваших бабусь. У такому разі вашої вини у нездорових взаєминах немає, тож не звинувачуйте себе марно.
• Піднімайте власну самооцінку. Часто проблеми починаються там, де мама не впевнена в собі – тоді її невпевненість відчувають інші та намагаються з цього скористатися. Навчіться сприймати себе як зрілу особистість, здатну приймати рішення щодо себе та дитини. Дослухайтеся до голосу материнської інтуїції більше, ніж до порад ззовні. Це врівноважить і заспокоїть вас, а ваш спокій – це найкращий вартовий кордонів вашої родини.

Катерина Баганецька