У дитини немає друзів? Як навчити дитину знайомитися і дружити
Оформлення дитячої кімнати
27 Листопада 2017
Як оформити дитячу кімнату? Це питання батьки ставлять собі, щойно малюк стає самостійнішим. Коли саме потрібно відселяти дитину в окрему кімнату залежить від багатьох чинників – можливо, у вас народилося немовлятко, а може дитина сама попросила «жити» окремо. Визначеного часу, коли це потрібно робити, немає – тут все залежить від того, наскільки для вас це зручно, наскільки ви та малюк готові до таких змін.
Найчастіше це «велике переселення» батьки влаштовують між 2,5 та 4 роками дитини. В цей час малюк вже зазвичай відвідує дитячий садок, непогано вміє сам себе обслуговувати – одягатися, ходити в туалет, добре відчуває свої потреби – знає, коли йому холодно, жарко, хочеться їсти чи пити. Часто діти такого віку можуть гратися наодинці, а також сплять всю ніч, не прокидаючись. Тож внутрішні передумови для відселення малюка в окрему кімнату є. Що ж із зовнішніми умовами?
Навіть попри те, що дитина виявляє бажання переселитися від батьків до власної кімнати, в якій вона буде хазяйнувати, цей процес все одно доведеться контролювати батькам. Адже тут головне забезпечити комфорт та дати дитині відчуття безпеки. Саме тому батьки ламають голову над тим, як зробити дитячу затишною, що в ній має бути, які кольори використати в оформленні.
Для облаштування дитячої кімнати важливими є такі речі: кімната має бути поділена на кілька зон (ігрова, відпочинкова, навчальна), меблі для дитячої кімнати мають бути зручні та безпечні, кімната - досить світла. Але про все по черзі.
Зонування дитячої кімнати
У своїй кімнаті дитина буде гратися у гучні та спокійні ігри, спати та бавитися, в ній буде тримати свої іграшки та загалом почуватися господарем. Тому так важливо облаштувати кімнату таким чином, щоб у ній можна було як нестримно дуріти, так і повноцінно відпочивати. Для цього й існує поділ на функціональні зони.
Ігрову зону найбільше пасує влаштувати там, де в кімнаті найсвітліше та найбільше місця. Тут можна покласти цупкий немаркий килимок, щоб дитина могла гратися на підлозі. Тут же розташовуються шафи, тумби або ящики з іграшками – аби все було під рукою. Завдяки такому підходу іграшки легко знову поскладати на місце, коли дитина награлася. Тут же можна ставити вігвами, будиночки чи тунелі, надувні іграшки-стрибунці чи конячки-гойдалки.
Окремою частиною ігрової може бути зона спортивна. Тут можна повісити шведську стінку, турник чи гойдалку, поставити невеличку гірку чи розташувати дитячий спорткомплекс, якщо місце дозволяє.
Зона для тихих занять – ліплення, малювання, читання має бути обов’язково присутньою. Вона не повинна бути великою, але й не повинна обмежувати дитину. Це може бути невеличкий столик, на якому вільно можна розташувати віммельбух, розмальовку разом з фарбами чи олівцями, кінетичний пісок, тощо. Біля столика – маленьке кріселко. Важливо, щоб меблі були підібрані правильно – щоб дитина сиділа у фізіологічній позі, не горбилася. Над столиком можна повісити лампу, щоб малюк не псував очі за цікавими заняттями ввечері.
Відпочинкова зона розташовується у найтемнішій частині кімнати. Це має бути зручне ліжко з гарним матрацом. Біля ліжка можна поставити цікавий нічник – наприклад, проектор нічного неба або світильник у вигляді сови. Зону для сну варто оформити у пастельних, спокійних кольорах. Для одних діток підійдуть світлі відтінки, для інших – темні.
Кольористика дитячої кімнати
Чому кольори важливі? Бо вони можуть коригувати настрій, заспокоювати чи, навпаки, збуджувати. Для діток, чия нервова система досі на стадії розвитку, правильний підбір кольорів тим паче має велике значення.
Активним тодлерам підійдуть насичені відтінки. Аквамариновий, фіолетовий, бірюзовий, малиновий, салатовий, оранжевий, кавуновий – ці «смачні» кольори насичують малюка емоціями, стимулюють уяву, відносять у казкові світи. Та варто мати на увазі, що дітлахи ще дуже легко перезбуджуються, тому подбайте про те, щоб кімната не була кричущо яскравою. Добре, якщо соковите забарвлення матимуть окремі акценти в інтер’єрі: стільчик, штори або одна зі стін.
Візерунки також мають значення. Смуги заряджають енергією, квіткові візерунки і хвилясті лінії надихають та розслабляють. Окремі кольори можуть бути схожими або контрастувати між собою, головне, щоб це поєднання не втомлювало дитя.
Що ще має бути в дитячій кімнаті?
Шафа для дитячого одягу. Принаймні до декількох нижніх поличок малюк має дотягуватися сам, аби мати змогу прибрати на місце одяг після перевдягання. Полички для книг, альбомів, розмальовок, фарб. Тумбочка чи комод для конструкторів, мозаїки, пазлів.
На стінах можна повісити картини, фотографії, квілінгові квіти. Стіну можна розмалювати улюбленими героями малюка, чудернацькими квітами чи казковими персонажами, а можна навіть запропонувати малюкові самому оформити її – чи то власними малюнками, чи то яскравими постерами, прапорцями, метеликами чи модельками літаків на ниточках.
Дуже добре, якщо в дитячій кімнаті є вазонки з квітами. Вони не лише прикрашають і «оживляють» приміщення, а й зволожують повітря, привчають малюка піклуватися. А от дзеркало в дитячій кімнаті краще не ставити – дитина може злякатися відображень у ньому вночі. Телевізор – теж річ зовсім не для дитячої кімнати.
Та найголовніше в дитячій кімнаті – дитині має бути там комфортно.
Статті по темі
КОМЕНТАРІ