Веселі та корисні книжки для дворічок

Як вибрати книжку для малюка 2–3 років
 

Найперше поділимося основами основ – як вибрати книжку для малюка 2–3 років? Яка найпопулярніша помилка у критеріях книжок для цього віку? Чим керуватися у книгарні? Скільки має бути тексту і які малюнки найдоцільніше вибрати?

Рекомендації щодо вибору книжок для дітей 2–3 років:
 

1. Хоч уже помалу можна вибирати книжки з паперовими, а не картонними сторінками, все одно радимо брати книжки з цупким папером і не сильно перейматися, якщо їх порвуть.

2. Малюнки мають бути хоч і яскравими, проте не надто викличними. Найкраще – спокійні контрастні кольори, чіткі контури.

3. Ніяких складних і деталізованих ілюстрацій, найкраще – виразна ілюстрація зі зрозумілими крупними деталями.

4. На кілька найближчих років, імовірніше, слід забути про довгі тексти. Два-три речення на сторінку, динамічний сюжет, проста мова, діалоги та знайомі дитині ситуації – ось ваші найкращі друзі в цьому віці.

Важливо розуміти, що на цьому етапі – знайомства з книжками й поступового «закохування» в них – не варто думати про виховну чи навчальну опції. Розвивальні книги для дітей – більше «гачок» маркетологів, адже вся якісна дитяча література розвиває так чи інакше Скрізь можна щось порахувати, щось вигадати, щось вивчити й чомусь навчитися.

Наразі завдання книжок – викликати емпатію, показувати різні моделі поведінки в різних упізнаваних життєвих ситуаціях, розважати й нести основну свою функцію – спільної гри й приємного проведення часу.

Далі – список, що відповідає всім критеріям + одному: усі ці книжки не нудно щодня читати вголос

Список рекомендованої літератури для дітей 2–3 років

З найкращими побажаннями – Тигр

Безумовний хіт нашої бібліотеки – книжка «До нас на чай заходив тигр!» Джудіт Керр (переклала з англійської Катерина Міхаліцина, «Видавництво Старого Лева»). Ця весела історія, крім того, що розважає читачів, дарує цілий список корисних фраз – від привітальних («Перепрошую, я дуже голодний. Як гадаєте, можна мені завітати до вас на чай?») до прощальних («Дякую за чудове чаювання. Гадаю, мені вже час іти»). Можна безкінечно обігрувати сцени чаювання з тигром і походів у кафе.

Історія близька та зрозуміла кожній родині – хіба не було у вас ситуації, коли вдома нема чого їсти, ще й вода в крані пропала? Хтось міг би зробити з цього трагедію, але не тато Софі, який просто веде свою сім’ю в кафе – на пресмачну вечерю зі смаженої картоплі й сосисок, і ще й морозивом на десерт! (Ох-ох, як це шкідливо!)

Мімбо-Джимбо, винахідник

 

Якоб Мартін Стрід вигадав чудесних персонажів: синій слон-винахідник, який весь час створює якусь халепу й гідно з нею справляється; його друг – бегемот-флегмат; мудрий орангутанг Фреде; терплячі замурзані леви; капосні мавпи; тигреня, що потрапило в халепу. Усі вони – близькі дворічкам, а їхні вчинки й емоції відгукуються маленьким читачам.

Історії про Мімбо-Джимбо і його друга Мумбо-Джумбо прості й водночас несподівані. Ніколи не знаєш, що цього разу придумає маленький слоник. Одного разу він нібито будує хатинку, а на наступній сторінці виявляється, що це гвинтокрил! Такі неочікувані повороти сюжету спонукають дитину мислити нестандартно й бачити інші ракурси у знайомих на перший погляд ситуаціях.

А ще книжки про Мімбо-Джимбо ідеальні для тих, хто вчиться читати. Майстерний переклад Наталі Іваничук (видавництво «Читаріум») заодно допоможе вивчити кілька нових цікавих слів.

Подарунки для Білочки
 

Книжка з віконечками, які дитина самостійно відчиняє та зачиняє, – ще один хіт бібліотеки малюка. «День народження білочки» Сільві Мішлен та Амандін Піу (видавництво «Віват») – книжка із сюжетом, який містить і елемент переживання, і детективну напругу, і щасливу розв’язку наприкінці.

Дитячі книги для маленьких читачів мають бути насамперед зрозумілими. У них не повинно бути подій, емоцій, слів, які не зрозумілі малюкам 2–3 років. Водночас вони мають ненав’язливо збагачувати словниковий запас дитини. За цим критерієм «День народження білочки» – 100 % попадання в цільову аудиторію. У білочки день народження – що їй подарували? Новенький червоний м’ячик! Хто пограє з білочкою м’ячиком? Ой! М’яч загубився в темному лісі! Треба його шукати, а вдома хвилюються мама й тато…

Ґруффало та інші герої Джулії Дональдсон



Джулія Дональдсон – одна з топових британських дитячих авторок. Її «Ґруффало» перекладено десятками мов, за книжкою знято мультик, дітлахи фанатіють від цього милого монстра й водночас хочуть бути схожими на маленьку мишку, яка завдяки кмітливості й розуму вбереглася від хижаків.

Утім, мало хто знає про інші книжки Дональдсон, які також видав харківський «Читаріум», – «Печерний розмалюк» (про маленького хлопчика, який любив малювати на стінах і боявся великого печерного ведмедя, а його батьки поводилися геть непедагогічно), «Де моя мама?» (близька малюкам історія про пошуки загубленої мами), «Равлик і кит» (для трохи старших діток – про дружбу маленького з великим, взаємодопомогу й здоровий морський авантюризм).

Книжки Джулії Дональдсон перевірені дітьми всього світу. На відміну від попередніх видань у списку, це римовані тексти – якраз для тих, чиї діти не слухають прозових текстів. Українською книжки Дональдсон перекладено вперше. «Ґруффало», «Ґруффалятко» і «Де моя мама?» переклав Віктор Морозов, «Печерного розмалюка» – Володимир Чернишенко, «Равлика і кита» – Оксана Лущевська.

Вімельбухи, розглядалки
 

У цьому віці також актуальні дитячі пізнавальні книги – вімельбухи. Такі видання підійдуть для дорослих, які люблять вигадувати, коментувати й розглядати книжки разом із дитиною. Зазвичай вімельбухи не містять слів або майже не містять, тому вас нічого при читанні не стримуватиме Також вони є різної складності – тут треба ретельно проаналізувати видання: чи не занадто дрібні малюнки? Чи не вимагається від дитини проходження якогось «квесту»? Чи немає завдань на старший вік? Чи зрозумілий гумор?

 

Є правило: що менший вік, то менше деталей на сторінку, то крупніші та схематичніші деталі й малюнки. Ідеальний перший вімельбух – «Що чує кошеня?» Лізелот Верштееґ (видавництво «Artbooks»). Від цієї ж художниці є продовження в тому–таки «Артбуксі», що видає найбільше вімельбухів на українському ринку. У книжці «Весняні пригоди білченяти» зроблено фокус на протиставленні понять, із якими повсякчас стикається мала дитина. Великий – малий, мокрий – сухий тощо. Водночас це історія із сюжетом: білченя шукає собі компанію для гри. Як відомо, друзі повинні мати спільні інтереси й підходити одне одному. Так ця книжка, до всього, ще й показує, що у грі й дружбі мають бути взаємовигідні умови.

Книжки для застосування в житті
 

Окрема категорія книжок, які люблять і батьки, і діти, – «сонні» книжки. Звісно, багато хто всякі книжки читає на сон , але окремі письменники й художники потурбувалися, щоб для маленьких несплюшків були твори, у яких поступово всі засинають – у такий спосіб і непокірне маля погоджується спати.

Усі, певно, знають історію про баранчика Рассела, який не міг заснути, проте не всі знають про миле кошеня Норі. «На добраніч, Норі» Бріґітте Венінґер та Юсуке Йонецу (видавництво «Рабарбар») – типова історія про дитину, яка не може заснути, бо в неї є сто тисяч причин, чому вона не спить. Усі друзі Норі вже сплять, але ж це так несправедливо, коли сплять усі, крім тебе! (Інша героїня смішної книжки – корова Лізелотта – вирішує в такій ситуації розбудити всіх, щоб не було нудно.) Норі – ще зовсім маленьке кошеня. Йому сумно засинати самому в ліжечку. На щастя, друзі підказують, як можна зробити сон на самоті приємнішим, – і цей «рецепт» легко застосовувати в повсякденному житті.

Кроленя Карлхен – один із найвідоміших персонажів титулованої художниці Ротраут Сюзанни Бернер. Українською вийшли дві історії про Карлхена – «На добраніч, Карлхене» і «Доброго ранку, Карлхене» (видавництво «ПЕТ», переклала з німецької Наталя Якубчак). У родині Карлхена все, як у людей. Навіть сама його родина більше нагадує людей із кролячими головами :). Проста історія з повторюваними мотивами й діями допоможе вкласти малюка спати або підняти з ліжка, коли прокидатися так не хочеться. Виявляється, можна вкладатися спати весело: їдучи від кухні до спальні на «капцевому експресі», яким керує тато. А прокидання можна перетворити на гру в пошуки малюка – саме так робить мама Карлхена.

Вибираючи нову книжку для дворічного малюка, не думайте про те, щоб її просто… читати. Ще кілька років книжка – це маленький театр, де ви водночас актор, і режисер, і сценарист. Довгі тексти для вечірнього читання будуть значно пізніше. А поки що насолоджуйтеся тим, який прекрасний світ може постати з усього тридцяти сторінок книжки

Ольга Купріян – мама дворічної Ярослави, письменниця, оглядачка дитячих книжок,
редакторка сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги»,
авторка блогу «Читацькі нотатки Христі Нечитайко».
Головне фото Оксани Вербовецької