Перша книжка малюка: як і що обрати?

На їхню долю випадає не лише познайомити малюка зі світом книжок, а й розважити, зацікавити, забезпечити візуальні й тактильні враження. Тож якими мають бути найперші книжки дитини, що купувати і як обирати?

Найперші книжки немовляти – це м’які, а отже, безпечні книжки. А також популярні у світі контрастні чорно-білі книжки-розкладачки, що стимулюють зір. Якщо говорити про українські книжки, то колись існувало видавництво «Кашалот», що видавало дуже якісні та класні м’які книжки для дітей з віконечками, велкро-липучками, ґудзиками, а головне –
із простим сюжетом, знайомим дитині. На жаль, уже багато років ці книжки не видаються, втім, у деяких книгарнях ще можна знайти залишки. 

Крім того, чимало іноземних виробників пропонують м’які двосторонні книжки-розкладачки без сюжету: з одного боку чорно-білі малюнки (зазвичай, різні лінії, кружечки, квіточки, спіральки), а з іншого – кольорові (тваринки, хмаринки, листочки тощо). Такі книжки легко прати, вони абсолютно безпечні для малюка, і їх можна вішати на ліжко й у візочок з перших днів життя. Їх можна замовляти на іноземних сайтах або робити самостійно – просто намалювати на білому фоні чорною фарбою різні лінії, спіралі, зиґзаґи тощо. У найперші місяці життя малюки добре бачать контрастні речі та вже зможуть роздивлятися подібні малюнки, лежачи на животику. 

В Україні теж були спроби видати подібні книжки для найменших. П’ять років тому видавництво «Егмонт Україна» започаткувало серію «Малюк бачить». У серії було видано дві вдалі контрастні книжки-розкладачки, зокрема «Пори року» і «Друзі-тваринки». Їх ще можна знайти в інтернет-книгарнях. 

Коли малюку виповнюється кілька місяців, йому вже можна пропонувати книжки-картонки. Спочатку він їх просто роздивлятиметься, а згодом триматиме в ручках, гортатиме і гризтиме. Так що книжок-картонок мало не буває та запасатися ними можна ще під час вагітності. 

Ще кілька років тому вибір картонок був досить обмеженим і складався переважно
з класичних казок, оформлених у яскравих (часом аж занадто) кольорах. На щастя, ситуація змінилася і сьогодні ви можете обрати для немовлят книжки на будь-який смак
і гаманець. Видавці звернули увагу і на естетичну складову книжок, і на фізичні та психоемоційні особливості малят у віці від нуля до року. Почали з’являтися книжки без тексту або з мінімум тексту, з ілюстраціями, не переобтяженими деталями, та й розміром книжки роблять зручними для маленьких рученят. 

Як вибирати книжки: лайфхаки для батьків
 

Розмір

Малюку має бути зручно брати книжку-картонку до рук, самостійно гортати її сторінки.
Є чудові великоформатні книжки-картонки: з віконечками, детальними малюнками, розглядайки та відшукайки тощо. Такі книжки краще притримати для діток від року. Немовлятам же варто дати книжку зручного маленького формату, щоб вони могли самостійно її дослідити.
Крім того, дитина точно спробує книжку на зуб, буде смоктати її. Тому вам варто звернути увагу на якість картону, його цупкість, зовнішній вигляд. Чи витримає він усі випробування, які впадуть на його долю? Чи не зафарбуються долоньки та язичок, чи не пахне книжка ядучою фарбою? Найперше – це безпека. Моїй доні Олександрі зараз майже 11 місяців, і книжками, що відразу розмокають, ми просто бавимося і розглядаємо, але гризти їх я не даю.

Текст

Не бійтеся, якщо тексту в книжці обмаль або й немає зовсім. У такому віці малюків цікавлять тактильні відчуття та зорові враження. У книжках без тексту ілюстрації зазвичай дозволяють вам самим вигадувати різні історії, тож така книжка служитиме і не набридатиме дуже довго. Перед тим як купити книжку, прочитайте текст: чи подобається він вам, чи немає там помилок, кострубатості, чи добре звучить при читанні вголос, чи відповідає заявленому віку (є чудові книжки-картонки, розраховані на малюків до року,
а текст у них – на дітей років трьох-п’яти). Тож краще купувати книжки-картонки
в книгарнях. Якщо ж замовляти в інтернет-крамницях, то варто спершу десь їх побачити, взяти до рук, погортати (у магазинах, у друзів у гостях тощо). 

Ілюстрації 

Тут, звичайно, щось радити складно. Варто орієнтуватися на власний смак та на вік дитини. Малюнки не повинні бути ядуче яскравими, варто уникати й перевантажених деталями ілюстрацій. Добре сприймаються малюнки, де є центральний предмет, на якому дитина фокусує погляд, де є прості зрозумілі кольори тощо. 
Варто купувати різні книжки-картонки. І ті, що знайомлять з предметами, тваринами, буденним життям малюка. І ті, що розповідають якусь історію, казку, вірш. Книжки, оформлені в різному стилі різними художниками, адже ми не знаємо, що найбільше припаде до смаку дитині, тож повинен бути вибір. 

Чи потрібні книжки новонародженим? Досвід батьків

Вадим Лубчак, батько 4-місячного Романа:

 — Для нас із дружиною важливо привчати дитину до книг від самого малечку. Перші книги дружина Мирослава показувала Ромчику вже після другого місяця. Трохи читала. Після четвертого місяця дитина почала брати книги до рук, гортати, роздивлятися… Читаємо кожного дня. Передовсім Роману подобаються гарно оформлені кольорові книжки, це мають бути малоформатні видання з малою кількістю сторінок, щоб дитина сприймала їх як іграшки. Читаємо з такого раннього віку, щоб поповнювати словниковий запас Романа, розвивати його уяву та мислення. Поступово знайомити його зі світом природи. Серед улюблених видань «Хто це» Марії Морозенко (віршики про тваринок), «Чап-чалапу, гусоньки» Оксани Кротюк, «На болоті» Мар’яни Савки та «А я у гай ходила» Павла Тичини, яку прекрасно оформило «Видавництво Старого Лева». 
До речі, останні дві – перші книги в житті нашої дитини. Насправді зараз, у 4,5 місяці, наша дитина уважно слухає казки та короткі віршики, може під них сміятися або заснути. Все залежить від його настрою. Добре, що вибір якісної української літератури для наймолодших за останні роки суттєво збільшився. Ми вважаємо себе вимогливими читачами. Для нас головні критерії – грамотна й жива українська мова, а ще – класне, насичене теплими кольорами оформлення.

Тетяна Катриченко, мама 10-річного Святослава та 2-річного Любомира:

— Першою книжкою старшого сина Святослава була м’яка текстильна книжка про Ясю видавництва «Кашалот». Вона висіла в нього на ліжку, і він її постійно роздивлявся, смикав, можна було його ненадовго залишати із цієї книжкою. Наступною книжкою стала «Абетка» Ганни Чубач. Молодшому сину Любчику зараз два роки. До року йому була цікава вся серія книжок-картонок «Видавництва Старого Лева». Перша книжку, яку він «з’їв», – «Лугова лічилка» Катерини Міхаліциної. Він встиг її добре роздивитися
і побавитися нею, перш ніж згриз. Дуже йому подобається й нині книжка-картонка на вірш Павла Тичини «А я у гай ходила» і «Сімейка» Ігоря Калинця.
Коли вибираю книжки, я дивлюся, щоб було мало тексту і який він. Якщо він заскладний, не беру. До року увага на тексті не затримувалася взагалі. Я не могла до кінця дочитати навіть два рядки: дитина хотіла гортати книжку далі. 
Щодо ілюстрацій, то зараз у нас є абетка англійською мовою. Там на малюнках зображені тваринки, а хвостики їхні зроблені з різних матеріалів – м’якенький, гладенький тощо. І це дитині дуже цікаво. Більш схематичні, абстрактні ілюстрації Любомиру навіть у два роки поки не зрозумілі й не цікаві. Одна категорія ілюстрацій, яка нам подобається, – це просто казкові малюнки, гарні, великі, яскраві. Ще одна категорія – реалістичні зображення звірів, речей, їжі. До року я також показувала йому великі книжки з гарними ілюстраціями. Наприклад, «Сто казок» «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ». 

Дитина має бачити, що в домі є книжки, що книжку можна взяти, погортати, почитати.
Це важливо.

Марія Семенченко, журналістка, автор блогу про дитячі книжки «Книженя»