Як вчити дитину читати

У кожної дитини настає вік, коли батьки замислюються про те, що пора вчити дитину читати. У радянський час період освоєння читання дитиною припадав на перший клас, коли у малюка з'являвся буквар.

Сьогодні на співбесіді в перший клас у малюка вже перевірять його навички читання. Тобто, вчити дитину читати потрібно батькам заздалегідь.

На відміну від радянського часу в наші дні існує багато різних методик раннього розвитку дітей та навчання читання. ТЕДДІ-клуб вже писав про більшість із них. Мало не з народження Доман пропонує показувати малюкам картки зі словами та зображеннями (правда, тоді діти запам'ятовують цілком слово і потім у них ніяк не ладиться зі закінченнями), за методикою Зайцева можна вчити читати зовсім маленьку дитину за допомогою кубиків зі складами. Є ще шорсткі букви Монтессорі, методика Тюленева та інші.

Поле для вибору у батьків вельми широке. Пробуйте, вивчайте різні методики і обирайте, що Вам до душі.

Як вчити дитину читати: коли починати
 

Як вчити дитину читати Насправді немає чіткого кордону, який дасть однозначну відповідь - коли починати вчити дитину читати. Але більшість психологів (не говоримо про послідовників методик Домана, Зайцева і т.д.) схиляються до того, що вчити дитину читати потрібно приблизно з 5 років, коли вона:

• навчилася говорити і почала говорити простими реченнями (інакше можлива затримка мовного розвитку)
• добре чує і розрізняє окремі звуки в словах, володіє достатнім словниковим запасом
• не має логопедичних проблем
• розуміє, що таке ліво і право, тобто не має проблем з просторовою орієнтацією.
  ​

Як вчити дитину читати
​

Усі радянські діти колись навчалися читати по абетці і букварю: вони вчили літери, звуки, звуки з'єднували в склад, а склади в слова. Слід зауважити, що азбука збиває з пантелику дітей картинками. Так як запам'ятовуються не потрібний звук, а картинка. Вона просто відволікає малюка.

Відзначимо, що вивчивши букву «Ем», малюкові буде непросто потім використовувати її. Тобто звучить це як «ем», а треба читати слово «ма-ма». А у малюка за правилами виходить «ем-а-ем-а».

Саме тому зручніше і правильніше не заучувати спершу всі букви алфавіту і тільки потім переходити до складання слів, а робити все поступово. По-перше, навіть з декількох вивчених букв можна скласти склад і слово. По-друге, вчите дитину саме звукам, а не буквам. Букви вивчимо також поступово. Отже, вчимо звук «м», а не букву «ем». Зі звуком працювати набагато зручніше. З декількох звуків отримуємо склад, вчимо різні склади і складаємо слова. Картки зі складами можна робити і самостійно.

З досвіду зауважимо, що спробувавши одну або кілька методик раннього навчання читання, батьки все одно приходять до класичного навчання читанню: звук-склад-слово. До речі, дітям дуже подобається усвідомлювати, що у них щось виходить, що вони змогли прочитати слово і т.д. Так що таке освоєння читання вимагатиме від дитини чималої праці, але зате і принесе задоволення від власного досягнення.