Екстрена імунопрофілактика

На відміну від планової вакцинації екстрена імунопрофілактика може проводитися не постійно, а за епідемічними показаннями, тобто якщо в даній місцевості погіршилася епідемічна ситуація по якомусь інфекційному захворюванню. Наприклад, в зв'язку з епідемією грипу. Таку вакцинопрофілактику зазвичай проводять за рішенням територіальних органів виконавчої влади та заздалегідь (за 2-3 місяці).

Також екстрена імунопрофілактика проводиться при передбачуваному зараженні після контакту здорової людини з хворою (постекспозиційна профілактика). Позапланова профілактика необхідна в разі виникнення обставин, які можуть сприяти виникненню захворювань, наприклад, травма, опік або укус дикої тварини.

На відміну від планової імунопрофілактики, при якій використовуються антигенні препарати (вакцини і анатоксини) при екстреній профілактиці деяких інфекційних хвороб необхідно швидко створити захист, так званий пасивний штучний імунітет. Він створюється завдяки використанню імунних сироваток та імуноглобулінів. Наприклад, для екстреної профілактики правця або сказу людині вводять протиправцевий або антирабічний (проти сказу) гаммаглобулін.

Для профілактики кору, краснухи, скарлатини, менінгіту використовують людський нормальний імуноглобулін, який містить антитіла проти збудників багатьох інфекційних захворювань.

Гепатит В

Вакцинація проводиться не пізніше 48 годин після контакту. Більш ефективно одночасне введення специфічного імуноглобуліну (вакцинація і введення імуноглобуліну проводяться в різні ділянки тіла)

Дифтерія

При виникненні епідемії дифтерії нещеплені особи мають невідомий прищеплювальний статус і вакцинуються двічі з інтервалом 30 днів. Особам, які мають останнє щеплення більше 5 років тому, вводиться 1 доза АДП-М або АД-М. Повністю щеплені особи вакцинації не підлягають. Всім особам, які мали тісний контакт з хворим на дифтерію до отримання результатів аналізу (посіву) повинна проводитися хіміопрофілактика.

Кашлюк

У нещеплених і нехворівших дітей застосовують імуноглобулін людини нормальний. Препарат вводять дворазово з інтервалом 24 години в максимально можливі ранні терміни після контакту. Також може проводитися хіміопрофілактика.

Кір

Переважно введення вакцини проти кору відбувається в перші 3 дні від моменту контакту, яке проводиться тим, хто не хворів на кір і не був щеплений (дітям старше 12 місяців, підліткам і дорослим). У дітей у віці 3-12 місяців також можлива екстрена профілактика у вигляді вакцинації. Альтернативою вакцинації є введення 1 або 2-х доз (залежно від стану здоров'я і часу, що пройшов від моменту контакту) імуноглобуліну людини нормального. Використовується для дітей у віці до одного року, хворих з імунодефіцитом і вагітних жінок. Ця форма профілактики найбільш ефективна при введенні до 4-го дня від моменту контакту.

Краснуха

Якщо вагітна жінка після контакту з хворим відмовляється перервати вагітність, їй вводять імуноглобулін людини нормальний в якості екстреної профілактики. Обмежені спостереження свідчать, що це може запобігти інфікуванню або змінити перебіг захворювання. Однак, у багатьох випадках ця тактика не допомагає - і певна частина вагітних залишається незахищеними, а народжені ними діти мають синдром вродженої краснухи.

Паротит

Імунітет після вакцинації проти паротиту виробляється повільно, тому постекспозиційна профілактика паротиту менш ефективна. Проте, введення вакцини проти паротиту особам, які мали контакт з хворим, в строки не пізніше, ніж 72 години після контакту, виправдано. Введення нормального людського імуноглобуліну при контакті також не гарантує захист від захворювання.

Поліомієліт

У разі контакту з хворим показана негайна вакцинація живої поліомієлітної вакциною (одноразово). Невакциновані особи також повинні отримати імуноглобулін людський нормальний.

Правець

У разі нещасного випадку з порушенням цілісності шкірних покривів і слизових оболонок; при обмороженнях і опіках II, III і IV ступенів; при абортах і пологах поза медичними закладами; при гангрені або некрозі тканин будь-якого типу, абсцесах; при укусах тварин; при проникаючих пошкодженнях шлунково-кишкового тракту для екстреної профілактики правця застосовують АС-анатоксин (можливе використання і АДС-М-анатоксину), протиправцевий людський імуноглобулін (ППЛІ); при відсутності ППЛІ використовують протиправцеву сироватку, кінську, очищену, концентровану, рідку (ПСС).

Сказ

Екстрену профілактику сказу проводять антирабічною культуральною інактивованою сухою вакциною (рабівак). Поряд з вакциною при середньо-і важких ушкодженнях застосовують антирабічний імуноглобулін - гетерогенний, отриманий з гіперімунною кінської сироватки. Лікувально-профілактичну імунізацію за спеціальною схемою проводять особам, інфікованим (можливо інфікованим) вірусом сказу при укусах, пораненнях, отриманих від тварин, за спеціально розробленою схемою в залежності від тяжкості ушкодження і стану здоров'я тварини (або відсутності даних про це).

Гепатит А

При контакті з хворим на гепатит А проводиться профілактика імуноглобуліном людським нормальним одноразово. Доза імуноглобуліну залежить від віку. Повторне введення імуноглобуліну з метою профілактики гепатиту А проводять згідно показань не раніше, ніж через 2 місяці.

Кліщовий енцефаліт

Екстрена профілактика після укусу кліща проводиться специфічним імуноглобуліном. Імуноглобулін протягом 96 годин після присмоктування кліща. Після 4-го дня протягом 28 діб (інкубаційний період кліщового енцефаліту) препарат вводити не рекомендується, оскільки це може погіршити перебіг хвороби.

Менінгококова інфекція

Дітям у віці від 6 місяців до 7 років не пізніше 7 діб після контакту рекомендується введення імуноглобуліну людини нормального одноразово. Носіям в осередку інфекції проводять хіміопрофілактику. Оскільки вторинні випадки менінгіту виникають протягом декількох тижнів після виявлення первинного випадку, хіміопрофілактику доповнюють вакцинацією в перші 5 днів після контакту.

Грип

Для екстреної профілактики і лікування грипу, особливо його токсичних форм застосовують протигрипозний імуноглобулін людини або імуноглобулін людини нормальний.