Екстрена імунопрофілактика
Луї Пастер та його відкриття. Вакцинація
4 Грудня 2012
Французький вчений Луї Пастер став людиною, яка зробила прорив у медицині й імунології. Він першим довів, що хвороби, які тепер називають інфекційними, можуть виникати тільки в результаті проникнення в організм із зовнішнього середовища мікробів.
Це геніальне відкриття лягло в основу принципів асептики і антисептики, зробивши новий виток у розвитку хірургії, акушерства і взагалі медицини.
Завдяки його дослідженням були не тільки відкриті збудники інфекційних захворювань, але і знайдені ефективні способи боротьби з ними. Так були відкриті вакцини від сибірської виразки, курячої холери, краснухи свиней.
У 1885 році Луї Пастером була розроблена вакцина від сказу - захворювання, яке в 100% випадків закінчується смертю хворого. Існує легенда, що в дитинстві майбутній вчений побачив людину, вкушену скаженим вовком. Маленького хлопчика дуже збентежила страшна картина припікання місця укусу розпеченим залізом. Але коли Пастер таки створив вакцину, він довго не наважувався перевірити ефективність антирабічної вакцини на людях. Зрештою, він вирішив перевірити дію щеплення на собі. Але допоміг випадок: до нього привезли хлопчика, покусаного скаженою собакою. У будь-якому випадку дитина б померла, тому Пастер увів протиправцеву сироватку дитині. Після 14 ін’єкцій хлопчик одужав.
З цього моменту слава Пастера розійшлась по всьому світу. У різних країнах почали відкриватися пастерівські станції, де робили щеплення від сказу, сибірської виразки і курячої холери. У Росії така станція з'явилася в 1886 році, в Одесі, і була, на той момент другою у світі, відкрита за ініціативою вчених І.І. Мечникова і Н.Ф. Гамалії.
Пастеру і його послідовникам, також як і доктору Дженнеру, довелося вести боротьбу за визнання нового способу попередження інфекційних хвороб. Його досліди піддавали сумнівам і критикували за наукові погляди. Його віру в свою правоту прекрасно ілюструє одна історія, що стала вже легендою.
Луї Пастер досліджував у своїй лабораторії культуру бактерії віспи. Несподівано до нього прибув незнайомець і представився секундантом одного вельможі, якому здалося, ніби вчений образив його. Вельможа вимагав задоволення. Пастер вислухав посланця і сказав: «Раз мене викликають, я маю право вибрати зброю. Ось дві колби: в одній бактерії віспи, в іншій - чиста вода. Якщо людина, яка надіслала вас, погодиться випити одну з них на вибір, я вип'ю іншу». Дуель не відбулася.
Пастер створив світову наукову школу мікробіологів, багато хто з його учнів згодом стали видатними вченими. Їм належить 8 Нобелівських премій. Саме Пастер заклав один з наріжних принципів наукового дослідження, доказовість, сказавши знамените «ніколи не довіряйте тому, що не підтверджене експериментами».
У XX столітті видатними вченими були розроблені й успішно застосовуються щеплення від поліомієліту, гепатиту, дифтерії, кору, паротиту, краснухи, туберкульозу, грипу.
Основні дати історії вакцинації:
- 1769 - перша імунізація від віспи, доктор Дженнер
- 1885 - перша імунізація від сказу, Луї Пастер
- 1891 - перша успішна серотерапія дифтерії, Еміль фон Беринг
- 1913 - перша профілактична вакцина від дифтерії, Еміль фон Беринг
- 1921 - перша вакцинація від туберкульозу
- 1936 - перша вакцинація від правця
- 1936 - перша вакцинація від грипу
- 1939 - перша вакцинація від кліщового енцефаліту
- 1953 - перші випробування поліомієлітної інактивованої вакцини
- 1956 - поліомієлітна жива вакцина (пероральна вакцинація)
- 1980 - заява ВООЗ про повну елімінацію людської віспи
- 1986 - перша генно-інженерна вакцина (HBV)
- 1987 - перша кон'югована вакцина від Haemophilus influenza B
- 1994 - перша генно-інженерна бактеріальна вакцина (ацелюлярний коклюш)
- 1999 - розробка нової кон’югованої вакцини від менінгококової інфекції З
- 2000 - перша кон'югована вакцина для профілактики пневмонії.
Статті по темі
КОМЕНТАРІ