Сучасний пологовий будинок: стандарти роботи з сім'єю

Нижче ми розглянемо найбільш важливі з тих технологій, які сьогодні дозволяють в усьому світі зберегти тисячі життів новонароджених дітей і зробити щасливими мільйони батьків:

• безпечна демедикалізація (тобто медичне втручання) пологів;
• неінвазивне ведення пологів;
• контакт «шкіра до шкіри»;
• грудне вигодовування новонародженого за його вимогою;
• спільне перебування матері та новонародженого в одній палаті;
• участь батьків у процесі надання неонатальної допомоги;
• профілактика симптомів дискомфорту і болю у новонародженого;
• відмова від практики тугого  сповивання;
• скорочений період госпіталізації.

Безпечна демедикалізація пологів
 

Дуже важливо, щоб у процесі пологів було якомога менше медичних втручань. Це продиктовано тим, що необгрунтоване, а нерідко і грубе, втручання в природний хід родової діяльності негативно позначається як на самому процесі пологів, так і на послідуючій адаптаціі новонародженої дитини. Часто це призводить до неправильної  інтерпретації виникаючих проблем і до призначення схем лікування, потенційно шкідливих для матері і дитини.

Основне завдання медичних працівників полягає в наданні не тільки ефективної, а й безпечної медичної допомоги кожній жінці та її новонародженій дитині.

Неінвазивне ведення пологів
 

Під час надання допомоги породіллі медичним працівникам слід уникати проведення будь-яких зайвих процедур, особливо якщо вони носять травматичний характер. Іншими словами, всі «рутинні» підходи рекомендується переглянути з урахуванням наукових фактичних даних і міжнародних рекомендацій. Такі традиційні для пологового будинку процедури, як проведення породіллі клізми, гоління лобка в даний час не рекомендуються. Обробка дитині очей, зважування або відсмоктування слизу з рота і носа слід проводити таким чином, щоб це не порушувало природний хід пологів і сприяло забезпеченню якомога раннього контакту «шкіра до шкіри» між матір'ю і дитиною.

Якщо батько хоче бути присутнім на пологах (партнерські пологи), йому не потрібно в цьому відмовляти. Навпаки, слід заохочувати участь батьків у процесі пологів, так як це не тільки підтримує породіллю, а й сприяє посиленню почуття батьківства.

Ось перелік рутинних процедур, які проводять здоровим жінкам у пологовому будинку вже після пологів, але в яких, з точки зору доказової медицини, немає абсолютно ніякої необхідності:
 

• загальний аналіз крові;
• визначення вмісту глюкози в крові;
• аналіз сечі на лейкоцити;
• дослідження паразитів у калі;
• бактеріологічна оцінка лохій;
• аналіз крові на сифіліс;
• рентгенографія грудної клітки для матерів у разі відсутності рентгенографії до пологів, з наступною перервою грудного вигодовування впродовж 2 годин після рентгенологічного дослідження;
• УЗД матки з метою виявлення залишків плаценти;
• специфічна дієта без фруктів і овочів;
• лікування загрубіння молочних залоз методом прикладання капустяного листа. Лікування тріщин сосків за допомогою кремів.

Контакт «шкіра до шкіри» між матір'ю і новонародженим

Значення цього важливого етапу в житті матері та дитини важко переоцінити. Як зазначається в безлічі дослідницьких джерел, контакт шкіра до шкіри дозволяє:

• попередити зниження температури тіла у новонародженої дитини (гіпотермію);
• сприяє кращій адаптації всіх органів і систем новонародженого до позаутробного життя;
• сприяє колонізації шкіри, слизової, кишечника дитини здоровою, материнською флорою, а не госпітальними штамами бактерій. Це є профілактикою інфекційних захворювань шкіри, слизової, кишечника у дитини;
• дозволяє вчасно почати грудне вигодовування;
• встановити тісний емоційний зв'язок між матір'ю і дитиною. Саме тоді, коли малюк лежить у матері на животі, вона має безпосередню можливість його розглянути, погладити, помацати ніжки і ручки, голівку. У цей момент і виникає тісний емоційний зв'язок або bonding (Klaus і Kennell, 1976р.), визначається як швидке встановлення зв'язку між матір'ю і дитиною, що виникає безпосередньо після пологів, протягом критично чутливого періоду. Період цей дійсно критичний і короткий, а саме 1-а - 2-а година після пологів;
• сприяє формуванню почуття прихильності між дитиною і матір'ю. Прихильність (attachment) (Bowlby, 1969р.) визначається як розвиток у немовляти емоційного зв'язку з основною особою, що  доглядає за ним, звичайно з матір'ю, протягом першого періоду життя. На загальну думку, така прихильність має біологічну функцію. Вона сприяє виживанню, забезпечення безпеки та поліпшення захисту немовляти. В основі прихильності дитинчати до своєї матері лежить явище імпринтінгу (imprinting) (C. Lorenz, 1965р.). Імпринтінг - це відбиття в пам'яті новонародженого образів, що впливають на нього, в тому числі і образ матері. Одним з найважливіших результатів імпринтінгу є формування довготривалого зв'язку з батьками, тобто запам'ятовування матері і батька, якщо він присутній на пологах, стійкої до них прихильності. Ці явища також обмежені в часі - 1-а - 2-а година життя;
• сприяє підвищенню почуття впевненості  у матері і формуванню у неї материнських почуттів;

Таким чином, можна розглядати контакт «шкіра до шкіри» як невід'ємну частину родового процесу. Він є життєво важливою умовою не тільки для збереження здоров'я дитини, але й формування взаємної прихильності у пари «мати-дитя», а значить - реалізації успішного материнства.

Тому у всіх пологових відділеннях медичним персоналом повинні додаватися всі зусилля для забезпечення раннього і тривалого контакту між матір'ю і новонародженим. Якщо з якихось причини мати не в змозі здійснити цей контакт, то її може замінити батько.

Грудне вигодовування за вимогою дитини

Показник раннього прикладання до грудей пов’язаний з тривалістю грудного вигодовування. Якомога ранній початок грудного вигодовування за вимогою дитини настійно рекомендується для недоношених і хворих новонароджених. Цю практику слід розглядати як найкращий спосіб задоволення не тільки їх поживних, а й емоційних і фізичних потреб.

Спільне перебування в палаті після пологів

Доведено, що такий підхід є сприятливим для становлення лактації у матері, підвищення її впевненості в собі, розвитку у неї навичок по догляду за новонародженим, а також здоров'ю і благополуччю дитини. Досить часто медичні працівники, несхвально ставляться до впровадження цієї практики в акушерських стаціонарах. Вони аргументують це небезпекою появи внутрішньолікарняних інфекцій. Однак було переконливо доведено, що новонароджений набагато краще захищений від інфекцій, якщо він знаходиться в одній палаті зі своєю матір'ю, яка здійснює за ним догляд, а не поміщається в переповнену палату для новонароджених.

Також, необхідно сказати про вільне відвідування родичів палати з новонародженим і його мамою. Це гармонізує сімейні відносини, сприяє поліпшенню самопочуття породіллі і перешкоджає виникненню у неї почуття самотності і безпорадності.

Необхідно також залучати родичів до допомоги по догляду за малюком, особливо, якщо у матері є проблеми зі здоров'ям у післяпологовому періоді.

Участь батьків у процесі надання допомоги та догляді за новонародженими

Цей підхід посилює природну роль обох батьків як осіб, які забезпечують догляд та первинну медичну допомогу своїй дитині. Це стає особливо актуальним у випадку проблем зі здоров'ям дитини.

Залучення обох батьків у процес надання допомоги новонародженому означає, що:
 

• мати і батько самі купають дитину, змінюють їй пелюшки, виконують прості процедури, коли в цьому є необхідність;
• обоє батьків залишаються з новонародженим, який потребує особливого догляду (недоношеним, хворим), настільки довго, скільки вони цього хочуть;
• для благополуччя новонародженого, особливо в разі його хвороби, дуже важливо, щоб він регулярно отримував тактильні, зорові і слухові стимули від своїх батьків і щоб його годували грудьми, прикладали до шкіри матері, гладили, пестили, втішали і забезпечували догляд як за єдиною і улюбленою дитиною.

Участь батьків у процесі догляду за новонародженим сприяє підвищенню у них почуття впевненості в собі, посиленню їх прихильності до хворого новонародженого. Це підвищує здатність батька і матері забезпечити дитині належне виховання та захист.

Попередження симптомів дискомфорту і болю у новонароджених

Новонародженого бажано ніколи не розлучати з матір’ю, оскільки це веде до посилення стресу, як у новонародженого, так і у його матері. З цієї ж причини хворого новонародженого необхідно захистити від будь-яких турбуючих його стимулів, включаючи яскраве світло, шум і занадто часті маніпуляції. Слід відмовитися від  необхідних але болючих процедур або замінити їх на менш травматичні. Медичні процедури з хворим новонародженим повинні ретельно плануватися, для того щоб провести їх у максимально стислі терміни.

Відмова від практики тугого сповивання

У цьому випадку новонароджений отримує прекрасну можливість робити спонтанні рухи кінцівками, що вважається найкращим способом вивчення дитиною навколишнього середовища. Це також підвищує його психоемоційну активність і можливості для спілкування. Туго сповите немовля - це, звичайно ж, більш спокійна дитина, але при цьому гальмується його нервово-психічний розвиток. Відмова від тугого сповивання - це також один з основних принципів, що сприяють грудному вигодовуванню за вимогою дитини.

Зараз рекомендується з перших днів одягати дитину в сорочечку, повзунки, шкарпетки і шапочку. При одяганні слід чітко дотримуватися вимог «теплового ланцюга».

Скорочення періоду госпіталізації після пологів

Здорового новонародженого слід виписувати додому, як тільки його мама досягає досить гарної форми, щоб здійснювати за ним необхідний догляд - як правило, через 2-3 дні після звичайних пологів або через тиждень (або менше) після кесаревого розтину. Скорочення періоду госпіталізації рекомендується не тільки для того, щоб знизити ризик внутрішньолікарняних інфекцій. Воно так само необхідно для зниження ступеню залежності батьків від медичних працівників.

Дотримання всіх вищеперелічених технологій забезпечує здоровий початок нового життя і сприяє формуванню батьківської домінанти. Тому такий підхід має стати нормою для всіх пологових стаціонарів України. Саме таку допомогу можна по праву назвати допомогою, орієнтовану на всю сім'ю.

(Складено за матеріалами Навчального семінару Всесвітньої організації охорони здоров'я, Європейського регіонального бюро «Сприяння підвищенню ефективності перинатальної допомоги в Європейському регіоні (СПЕП). Основна допологова, перинатальна і постнатальна допомога»2002.).