Олімпійський ведмедик

Придумав його в 1977 році художник Віктор Чижиков. Ось як це було.

Ще задовго до початку Олімпіади, в 1977 році, у передачі «У світі тварин» телеведучий Василь Пєсков провів опитування телеглядачів. Більшість з наших співгромадян віддали свої голоси за ведмедя, як істинно російську тварину. Тому «на верху» було прийнято рішення, що талісманом Московської Олімпіади повинен бути клишоногий Мишка.

У Оргкомітет Олімпіади стали надходити малюнки із зображенням ведмедів. У конкурсі взяли участь більше 40 тисяч людей. Але малюнка, який дійсно міг би стати символом Олімпійських ігор в Москві так і не могли знайти. Адже потрібно було зобразити не просто Топтигіна, російського ведмедя. Його сила і міць повинні були поєднуватися з добродушністю і гостинністю. Він не повинен був бути агресивним, але в той же час він повинен бути готовим постояти за себе. Це всі ті якості, які притаманні російській душі. Їх і намагався втілити в своєму зображенні  Віктор Чижиков. Він придумав свого Мишка усміхненим. Для цього мордочці ведмедя довелося надати білий колір, хоча таких ведмедів у природі не буває. У роботі над ескізом Віктору став у пригоді досвід дитячого художника. А директор Московського зоопарку, Ігор Сосновський, навіть визначив вік ведмедика - 3 місяці.

Олімпійський ведмедик став дійсно улюбленцем не тільки учасників Олімпіади, але отримав визнання у всьому світі. Віктор Чижиков розповідав, що йому писали люди з усього світу. Зі школярами з польського міста Свідвена він листувався цілих п'ять років, поки вони не закінчили школу. Він посилав їм значки з ведмежам і книжки, за якими вони вивчали російську мову.

З Америки прийшов лист від школярки Дженніфер Шаттер: «Шановний містер Чижиков, я назбирала 10 доларів, надсилаю Вам чек, вишліть мені олімпійського Ведмедика, його фото я бачила в нашій газеті». Тоді ще існувало мало зображень Ведмедика, потім з'явився кулон, фарфорове ведмежа. Віктор послав все це, але відповіді не дочекався, та й нерозумно було в той час чекати листи з США.

З Індії прийшов такий лист: «Я мільйонер, можу і так приїхати на Олімпіаду, але мені хочеться отримати запрошення від Вас». На жаль, цей лист прийшов вже після Олімпіади.

Одного разу моряки торгового флоту розповіли Віктору Олександровичу таку історію: коли вони були в Новій Гвінеї, то зайшли в хатину місцевого вождя папуасів. Так у нього на стіні висів плакат із зображенням ведмедика!

Олімпійський Мішка став символом і оберегом Ігор-80 завдяки своїй добродушності і чарівності. Особливо запам'ятався учасникам Олімпіади і глядачам заключний вечір, коли трибуни стадіону «Лужники» зі сльозами на очах проводжали Мишка, який відлітає на повітряних кулях, під слова чудової пісні Олександри Пахмутової та Миколи Добронравова «До побачення, наш ласкавий Міша!».

Любов до нашого Мишка досі живе в серцях людей у ​​всьому світі.