Субфебрилітет

Коли у дитини після застуди тягнеться «температурний хвіст» - невелике підвищення температури тримається тижнями, а то й місяцями, - батьки впадають у паніку: так хвора їх дитина чи ні?!

Що таке тривалий субфебрилітет, розповідає завідувач Клінікою функціональної патології Наукового центру здоров'я дітей РАМН, професор Ігор Павлович БРЯЗГУНОВ.

Типові історії
 

...Хлопчику скоро сім, пора йти до школи. Але батьки не уявляють, як він буде вчитися. Щоосені і щозими у нього тижнями тримається підвищена температура - 37,3-37,6 градусів. Він часто застуджується, майже зовсім не гуляє. У проміжках між застудами кашлю і нежиті немає, а температура не знижується.

...Дівчинка навчається в п'ятому класі. Батьки на рік поїхали працювати за кордон, а доньку залишили з бабусею. Півроку у дівчинки трималася підвищена температура. Бабуся всіх лікарів оббігала, ледь не збожеволіла - дитина тільки на ній, така відповідальність! Причину тривалого субфебрилітету не знайшли. Дівчинку перевели на домашнє навчання.

...Хлопцеві п'ятнадцять. Його однокласники після школи в комп'ютерних клубах тусуються, у спортзалах займаються, а він сидить удома - температурить. Злий став, дратівливий, хоче з друзями бути, а батьки не пускають, за здоров'я бояться.

Пошук наукової істини
 

ТЕ, ЩО тривалий субфебрилітет може бути не тільки симптомом якогось захворювання, а й мати самостійне значення, медицина встановила не відразу. Був час, коли лікарі наполягали, що тільки вогнище хронічної інфекції може викликати стійке підвищення температури. Наприклад, інфекційний ендокардит - запалення оболонки серця. Хворих на місяці вкладали в ліжко. Або взяла гору інша точка зору: причина субфебрилітету - інфекція, що гніздиться в зубах. В історії медицини описаний курйозний випадок, коли у дівчинки-підлітка видалили всі зуби, але субфебрилітет у бідолахи так і не пропав.

У недавньому минулому тривалий субфебрилітет пов'язували з хронічним тонзилітом, дітям поголовно видаляли мигдалини, але температура в більшості випадків від цього не спадала.
У 1926 році причинам тривалого субфебрилітету було присвячено цілий з'їзд терапевтів нашої країни. Тоді більшість вчених категорично стверджували, що тільки інфекція може викликати підвищення температури. І цей впевнений хор заглушив окремі сміливі припущення про неінфекційну природу тривалого субфебрилітету. І тільки в 30-х роках група наших учених, спостерігаючи 4000 хворих з тривалим субфебрилітетом, дійшла висновку, що цей феномен в більшості випадків пов'язаний з порушенням функції центральної нервової системи. У 90% обстежених хворих спостерігалося порушення регулювання теплообміну. Таку своєрідну «лихоманку» вчені виділили як особливий термоневроз, який вражає нервову систему після перенесеної інфекції або в результаті фізичної або психічної травми, загальної перенапруги, перевтоми.

Дефекти теплообміну
 

УСПІХИ останніх років у вивченні терморегуляції людини, біохімії, імунології дозволили довести, що тривалий субфебрилітет може виникнути навіть і без такого поштовху, як інфекційне захворювання. Невелике стійке підвищення температури пов'язано з особливостями роботи терморегулювальних центрів головного мозку. Нормальна температура тіла підтримується рівновагою між теплоутворенням і тепловіддачею. Кількість тепла, яке утворюється в організмі за добу, повинно приблизно дорівнювати кількості тепла, яке за той же відрізок часу виділяється. А у деяких дітей тепло затримується в організмі. Зниження тепловіддачі відбувається за рахунок спазму поверхневих судин шкіри рук і особливо ніг, у той час як утворення тепла знаходиться в нормі. Порушення балансу теплообміну і призводить до того, що температура тіла доходить до субфебрильних цифр.

Можна припустити участь в цьому процесі і ендокринної системи. Проведені нашою клінікою дослідження показали, що у дітей з підвищеною температурою порушені робота кори надниркових залоз і обмін речовин. Коли ми порівняли гормональний профіль спортсменів, яким притаманні надмірні фізичні перевантаження, і наших хворих, то побачили однотипні гормональні зміни. І у тих, і у інших імунна система була пригнічена, і як наслідок цього - і ті, і інші часто хворіли гострими респіраторними інфекціями.

Але найцікавіше, що безпричинно діти з підвищеною температурою мають подібні психологічні особливості. Вони мало товариські, замкнуті, недовірливі, легко дратуються, будь-яка подія їх може вибити з колії, і тривожні розмови дорослих, які щовечора роздивляються градусник, аж ніяк не покращують їх психічного стану.

Якихось явних клінічних симптомів, властивих тільки цій хворобі, у тривалого субфебрилітету немає. Іноді діти молодшого віку втрачають апетит, виглядають блідими, стомленими, стають дратівливими; діти більш старші скаржаться на головний біль, слабкість, підвищену пітливість, але часто субфебрилітет не доставляє дитині ніяких незручностей, і підвищену температуру помічають, продовжуючи вимірювати її після «застуди», коли раптом виявляється, що ніяких інших ознак захворювання вже немає, а температура все ще залишається .

Від чого лихоманка?
 

Про тривалий субфебрилітет самостійного значення можна говорити, якщо у дитини температура 37,0-38,0 градусів тримається більше двох тижнів і при цьому: дитина не втрачає у вазі.

Ретельне і всебічне обстеження показує, що у неї немає ніяких інших захворювань, як то: ревматизму, інфекційного ендокардиту, тиреотоксикозу (захворювання щитовидної залози)...
Загальний аналіз крові, білкові фракції, туберкулінова проба - все в нормі.
Немає зв'язку між зміною частоти пульсу і ступенем підвищення температури тіла. На зниження температури не діють навіть самі новітні антибіотики, виписані лікарем при підозрі на інше захворювання. І її не знижує парацетомол та інші жарознижуючі засоби.

Як жити будемо?
 

ТАК ЛІКУВАТИ тривалий субфебрилітет чи ні? «Що це - хвороба чи особливість організму?» - Питають нас у клініці збентежені батьки.

Лікувати треба й обов'язково, адже постійно підвищена температура - це фізичний стрес, він підриває захисні сили організму. Лікування полягає в тому, щоб усунути функціональні розлади центральної нервової системи, які і викликали порушення теплообміну. Є кілька ефективних методів, наприклад гіпнотерапія. Лікар за допомогою гіпнозу може нормалізувати теплообмін за 10-15 сеансів. Добре допомагає голкорефлексотерапія, зазвичай курс складається з 12-15 голковколювання. З медикаментозних препаратів можна рекомендувати бромистий натрій. Є дані, що глютамінова кислота і аміназин можуть привести теплообмін в норму. Глютамінова кислота краще діє на малюків, аміназин - на дітей старшого віку.

Але лікування повинно призначатися тільки лікарем і проходити під його наглядом.

А ось справа батьків - вибудувати правильний режим дня. Відвідування школи не відміняється, у домашньому навчанні немає ніякої необхідності, треба тільки попередити вчителів, що температурить, може втомлюватися швидше, ніж здорові діти, і до кінця дня скаржитися на головні болі. Навіть від фізкультури таку дитину не треба звільняти, і не обмежувати її рухову активність ні в школі, ні вдома. «Оранжерейні» умови, які створюють таким дітям батьки, порушують їх зв'язок з однолітками, породжують почуття неповноцінності, зосередженість на хворобі, а, як ви пам'ятаєте, діти з порушеним теплообміну і так персони нервові.

Дитина, що страждає субфебрилітетом, обов'язково повинна гуляти і якомога менше сидіти біля телевізора, висипатися, регулярно їсти. ЇЇ треба загартовувати! Загартовуючі процедури не тільки служать профілактикою простудних захворювань, але і тренують терморегуляторні механізми. Постійні охолодження рук і ніг зменшують ступінь звуження судин шкіри. Але не забувайте, що ефект загартовування зникає через два місяці після припинення процедур. Тому головна умова загартовування - регулярність.

А взагалі наш тридцятирічний досвід спостереження за дітьми з тривалим субфебрилітетом каже, що лікування і правильний розпорядок життя швидко приводить теплообмін у норму і мало хто забирає з собою постійно підвищену температуру в доросле життя