Зір у дітей на першому році життя

Перший рік життя дитини - цікавий і відповідальний період. Саме тоді ми спостерігаємо, як ростуть її ручки, як змінюється і міцніє малесеньке тільце. Але крім зовнішніх ознак, змінюються і органи чуття дитини, у першу чергу це очі. Сьогодні поговоримо на таку важливу тему, як зір у дітей.

Шлях становлення системи зору малюка один з найскладніших процесів. У новонароджених зір нижчий, ніж у дорослої людини більше ніж у два рази! При цьому очі починають розвиватися вже на третьому тижні життя плоду. До трьох місяців дитина може бачити на відстані лише 40-50 сантиметрів, для неї цього цілком достатньо, щоб побачити груди і обличчя мами.

Чому діти косять оченята?
 

Перші тижні очі малюка «блукають», від чого створюється враження, що дитина трохи косить. Насправді, це відбувається через те, що на перших тижнях усі малюки далекозорі, очне яблуко новонародженого набагато менше, ніж у дорослої людини. Причиною дитячої «косоокості» можуть стати також сформовані риси обличчя, наприклад, занадто велике перенісся. Через кілька тижнів, коли почне рости носик, пропорції виправляться. Спочатку малюк може косити, точніше зводити очі до перенісся, розглядаючи якісь предмети поблизу. З часом фізіологічні особливості прийдуть у норму, і косоокість пройде сама собою.

Лікарю видніше, чи є у дитини проблеми з зором
 

Реально встановити, чи немає у дитини проблем, може тільки офтальмолог. Планові огляди у лікаря проходять у перший місяць, у шість місяців і в один рік. На першому огляді лікар встановлює, чи може малюк фіксувати погляд, оглядає повіки, сльозові шляхи, слизову ока і перевіряє прозорість рогівки ока. У перший тиждень життя вона, як правило, не зовсім прозора через невелику набряклість. У шість місяців лікар вже може виявити косоокість, далекозорість або короткозорість.

Якщо раптом у вас з'явилися якісь підозри щодо проблеми з оченятами, зводіть малюка до офтальмолога, краще перевірити, ніж запустити хворобу. Не забувайте і про спадковість, якщо в родині хтось з батьків має проблеми із зором, перевіряйте малюка частіше і не забудьте попередити про це лікаря.

Скорегувати зір набагато простіше в ще ранньому віці. Є багато історій, коли батьки, маючи поганий зір, були впевнені, що у дитини він ідеальний, поки та не йшла до школи. Проблеми стають помітними тільки тоді, коли дитина стане переписувати завдання з дошки з помилками. Тоді їй доведеться надіти окуляри, а офтальмолог буде обурюватися, що батьки привели дитину занадто пізно. Адже на такому етапі відновити зір можна вже тільки за допомогою хірургічного втручання.

Обов'язково вирушайте до лікаря, якщо ви помітили, що у дитини:
 

•  часто червоніють очі;
•  з'являються виділення в куточках;
•  протягом декількох місяців не проходить косоокість;
•  оченята роблять часті (ритмічні) маякоподібні коливання (ністагм).

Іноді у малюків зустрічається дакріоцистит - запалення слізного мішка, який знаходиться між носом і внутрішнім кутом віка. Відбувається це через недорозвиненість сльозових шляхів у діток. Буває, що мембрана, яка під час внутрішньоутробного розвитку дитини закриває протоки носослізного каналу, не зникла після народження самостійно. Позбутися її можна протягом тижня за допомогою масажу.

Якщо в очі щось потрапило, ні в якому разі не намагайтеся промити їх, що називається «по-старому» - грудним молоком або слиною. Негайно звертайтеся до лікаря або викликайте швидку допомогу.

Допомагаємо оченятам
 

З трьох місяців зір у дитини значно поліпшується, вона вже може фокусувати погляд на предметах і навіть брати їх у руки. Але розвивати зір у малюків рекомендується вже з першого місяця.
 

Для цього існують зовсім не складні способи:
 

• Ліжечко повинно знаходитися у найсвітлішій кімнаті, бажано, щоб освітлення було комбінованим - денним та електричним, світло буде змушувати м'язи ока рухатися. Але це не означає, що там цілодобово має бути яскраве освітлення. Бажано, щоб у кімнаті стояв нічник з регулятором світла.
• Кімнату краще оформлювати в пастельних тонах - бежевий, персиковий, світло-зелений, світло-блакитний, ніжно-рожевий найкраще для цього підійдуть. Не варто дратувати дитину отруйно-яскравими кольорами.
• Іграшки, які ви вішаєте над ліжечком, повинні перебувати на відстані близько 30 сантиметрів і мати різну форму і колір. Переважно блакитний, зелений, жовтий, синій кольори.
• Не привчайте малюка до телевізора. Ця яскрава машина з мінливою картинкою і кольорами дає на зір дитини величезне навантаження.

Після 12 місяців дитина не просто бачить, вона здатна сприймати жести дорослої людини і починає копіювати їх, наприклад, махати ручкою прощаючись. Але тільки після трьох років зір дитини стає практично таким же, як у дорослого.