Хто такі діти-білінгви?

Дитина-білінгв долає мовний бар'єр з пелюшок, розуміє і говорить відразу на декількох мовах! Це малюк, який з народження або з трохи старшого віку вивчає другу мову на рівні рідної, вчиться не тільки говорити відразу на декількох мовах, але і думати на них.

Іноземну мову найчастіше вивчають через необхідність (наприклад, переїзд за кордон), з причин практичних (отримання іноземного диплома, місце в перспективній компанії), через родинні інтереси (спілкування з близькими, які проживають за кордоном), через вибір батьків (їх закоханість в певну мову або сучасні тенденції). Але сьогодні не має значення, навіщо ви вирішили ростити дитину поліглотом, адже, як показує практика, їй від цього буде тільки краще!

Дитина-білінгв з нагоди або за бажанням дорослих?

Часто білінгвізм можна зустріти в родинах дипломатів і іноземців, що проживають в іншій країні. В такому випадку двомовність для дитини - міра вимушена, але батьки, адаптуючись самі, не завжди можуть приділити належну увагу кропіткому та непростому процесу вивчення нової для всієї родини мови.

Іноземну мову, як рідну з народження, можна вивчити тільки завдяки постійній допомозі і контролю з боку дорослих! Тільки поетапне занурення в необхідне середовище і певні правила допоможуть дитині пізнавати світ, використовуючи відразу декілька мов.

Як зробити дитину-білінгвом в простій українській родині? Одного бажання тут недостатньо. У світовій практиці існують три основні стратегії навчання дітей білінгвізму:

• «Один з батьків - одна мова». Підходить для родин, що складаються зі змішаних пар, де батьки - носії різних мов. Слідуючи цій системі, дитина повинна звикнути до того, що з одним дорослим вона розмовляє однією мовою, а з іншим - другою. При цьому дуже важливо для дитини, щоб батьки не мінялися ролями, навіть якщо вони знають обидві мови. Між собою дорослі можуть використовувати будь-яку мову, але з дитиною-білінгвом тільки ту, яку вони обрали для себе та визначили заздалегідь.
• «Час та місце». Основна ідея цієї стратегії - використовувати мову тільки в певний час або в потрібному місці. Наприклад, вулиця, гості, дитячий садок - спілкування тільки на одній мові, а вдома, в магазині, в колі близьких - тільки іншою. Або вранці і ввечері використовувати одну мову, а в середині дня - другу.
• «Домашня мова». Дуже проста і найбільш гарна стратегія для емігрантів. У родинному колі спілкуватися з дитиною тільки на рідній мові, а в зовнішньому середовищі - тільки на мові країни проживання.

Останні кілька років все більше українських батьків обирають білінгвізм для своїх дітей. Але варто розуміти, що хоча б один з батьків повинен добре володіти іноземною мовою. Якщо українські батьки вирішуються на такий відповідальний крок, то необхідно заздалегідь обрати одну із стратегій і точно виконувати її правила. Наприклад, англійська з народження дасть відмінні результати, якщо всі родичі дитини будуть діяти спільно, заздалегідь домовлятися і слідувати нескладним порадам.

Але варто враховувати і особливості виховання білінгвів:

• дитина-поліглот відчуває велике навантаження на нервову систему. Саме тому діти-білінгви частіше схильні до неврозів, заїкання, а у виняткових випадках до повної втрати мови;
• у таких дітей зустрічаються порушення мови, неправильна побудова граматичних і синтаксичних конструкцій;
• можливі труднощі з читанням і письмом, якщо вчасно не усунути проблему порушення мови;
• у віці від 1 до 3-4 років діти-білінгви неминуче використовують мовну плутанину, коли речення складається зі слів відразу декількох мов. Після 4 років діти повинні навчитися долати плутанину і чітко формулювати думку на одній з мов;
• білінгв з народження тривалий час може мовчати. Для таких діток нормальним вважається відносне «мовчання» до 3 років. Після відбувається прорив, і дитина відразу може перейти до стадії побудови правильних лінгвістичних конструкцій, використовуючи кожну мову як окреме ціле.

За і проти, щоб навчати дитину з народження іноземній мові

У родинах, де немає іноземців, питання навчання дитини другої мови може не знайти підтримки всіх членів сім'ї. І це не залежить від ступеня відповідальності батьків чи вибору правильної стратегії навчання. Для уникнення негативних наслідків, описаних вище в статті, слід набратися терпіння, дотримуватися нескладних принципів, і тоді перед вашою дитиною відкриються приголомшливі перспективи:

• діти, які знають кілька мов, більш чутливі до оточуючих людей, різних культур, їх світогляд ширше, ніж у однолітків, які знають тільки одну мову;
• діти-білінгви краще засвоюють граматичні правила і легше визначають помилки в конструкціях слів. На кожен предмет у них в запасі є мінімум дві назви. Їх словниковий запас мінімум в два рази більше, тому з таких дітей виростають талановиті журналісти, письменники;
• діти-поліглоти вміло застосовують обидві мови, можуть краще концентруватися і робити декілька справ одночасно;
• білінгви, в більшості випадків, мають особливе мислення, що дозволяє придумувати безліч способів використання одного і того ж предмета;
• дорослі білінгви більш стійкі до хвороб старості і мають відмінну розумову гнучкість.

Сьогодні напрямок навчання дітей двом і більше мовам з народження багатьом
здається дивним і неправильним, але якщо бути чесними, то більшість дітей в СРСР були саме білінгвами з народження, адже вони добре знали дві мови: українську та російську.

Найголовніше - виховуйте ваших дітей правильно, докладайте зусилля
зараз, а в майбутньому просто насолоджуйтеся результатом!