Спільне перебування матері й дитини

В них жінка народжує малюка і залишається до виписки. Існують також палати спільного перебування в післяпологовому відділенні. Це одно-, дво-, максимум тримісні палати, де є все, що необхідно, щоб мама і малюк після пологів почували себе комфортно. А ще 15 років тому про такі умови жінки могли тільки мріяти.

Та й взагалі жінкам вселялась думка, що після пологів мамі потрібно відпочити, виспатися і відновити силу. А малюк при цьому нехай побуде під наглядом медичного персоналу. Так більше шансів, що з дитиною нічого не трапиться і вчасно буде виявлена ​​патологія, якщо раптом вона у дитини є. На жаль, і сьогодні з вуст «дбайливих» бабусь можна почути ті ж поради. Їх, звичайно, зрозуміти можна, вони просто не знають, що перші дні після пологів можуть протікати якось по-іншому. Не знають вони так само й того, що ранній післяпологовий період - це найбільш чутливий період у житті мами і дитини. Тому самою природою задумано їм бути разом. А інакше, може виникнути маса проблем. Але давайте про все по порядку.

Однак, давайте відразу внесемо ясність. Ми будемо говорити про цілодобове спільне перебування матері й дитини, тобто коли відразу ж після пологів мама і малюк не розлучаються і 24 години на добу перебувають разом. Будь-яка розлука мами і дитини, навіть нетривала, може мати непередбачувані результати.

Почнемо з медичної точки зору. У ранньому післяпологовому періоді можуть розвинутися серйозні проблеми зі здоров'ям як матері, так і дитини. Якщо вони не будуть вчасно виявлені і вирішені належним чином, то можуть призвести до віддалених негативних наслідків в їх стані. Спільне перебування дозволяє створити максимально сприятливі умови для ефективного післяпологового догляду та мінімізувати ймовірність розвитку післяпологових ускладнень. Які переваги спільного перебування для мами і для малюка?

Переваги сумісного перебування для мами
​

Післяпологовий період - це час, коли органи жінки повертаються в їх початковий стан і встановлюється лактація. Фізіологічні зміни відбуваються 6-8 тижнів після пологів. Перший тиждень після пологів асоціюється з найбільш серйозними змінами: створюється базис для відновлення здоров'я жінки, відбувається взаємна адаптація матері й дитини. У цьому плані спільне перебування з дитиною сприяє фізіологічному перебігу всього післяпологового періоду.

• Матка швидше повертається до колишніх розмірів: цьому сприяють часті прикладання малюка до грудей. У процесі смоктання дитиною грудей в організмі мами виробляється гормон окситоцин, який змушує матку скорочуватися.
   
• Менше ризик виникнення ранніх і пізніх післяпологових кровотеч: також завдяки гормону окситоцину.
   
• Швидше налагоджується грудне вигодовування і менше ймовірність виникнення проблем з грудьми і лактацією, у жінок швидше прибуває молоко і його виробляється стільки, скільки потрібно малюку. Крім того, спільне перебування позитивно впливає на тривалість грудного вигодовування.
   
• Рутинна практика розділення мам і дітей може негативно вплинути на тривалість грудного вигодовування. Усі дослідження, які вивчали це питання, показали, що кількість матерів, які припинили годування груддю в період від одного до трьох місяців після пологів, була значно вище серед тих, хто був розділений з дитиною після пологів.
   

Переваги спільного перебування матері й дитини для дитини
 

Більшість правил і приписів щодо післяпологового догляду в лікарнях, що існували до недавнього часу, були встановлені з метою попередження або стримування перехресного інфікування та профілактики внутрішньолікарняних заражень. Зі зростанням народжуваності після Другої світової війни пологові відділення виявилися переповненими, і виникла проблема стафилококового ураження шкіри новонароджених. Для зниження частоти інфікування робилися різноманітні заходи, у тому числі ізоляція, заборона на вхід у дитячі відділення без спеціального одягу, купання з додаванням лікарських засобів і особлива обробка пуповини.

Дітей відразу ж після пологів забирали від мам і тримали їх у відділенні новонароджених. Така тактика, коли всі діти лежали в безпосередній близькості один до одного, але окремо від своїх матерів, збільшувала небезпеку інфікування. Це навіть було доведено в одному дослідженні, проведеному майже 50 років тому. Було показано, що у дітей, які перебували від 8 до 12 годин на день зі своїми матерями, рівень висівання мікробів та інфікування був нижче в порівнянні з дітьми, які перебували в дитячій палаті й рідко контактували з матір'ю. Але повинно було пройти півстоліття, щоб спільне перебування матері і дитини стало рутинним у всіх пологових будинках.

У даний час доведено, що спільне перебування матері та новонародженого протягом 24 годин в одній палаті є своєрідним захисним фактором, так як новонароджений обсіменяєтся мікроорганізмами матері, а не резистентними до антибіотиків внутрішньолікарняними штамами.

Крім того, відсутність контакту з іншими дітьми зменшує ризик перехресного інфікування новонароджених.

Постійне перебування з мамою і смоктання грудей на першу ж вимогу:
 

• сприяє заселенню кишечника дитини нормальними мікроорганізмами і попереджає розвиток кишкових інфекцій;
• зменшує ймовірність розвитку тяжкої жовтяниці;
• сприяє більш швидкому відновленню первісного зменшення маси тіла;
• дозволяє дитині разом з молоком отримати захисні антитіла, які зміцнюють її імунітет.
  ​

Психологічні переваги для матері й малюка
 

У багатьох дослідженнях порівнювалося заохочення постійного перебування матері та новонародженого малюка в одній палаті з роздільним перебуванням матерів і новонароджених у ранній післяпологовий період. Було переконливо доведено, що у разі обмеження контакту між матір'ю і дитиною, матері проявляють менше материнських почуттів, перебувають у стані розгубленості й мають більш низьку самооцінку.

Це говорить про те, що розділення матерів і новонароджених збільшує ризик того, що батьки первістків можуть не приділяти своїм дітям потрібної уваги, а відповідно погано про них піклуватися. В одному дослідженні, наприклад, було показано, що з введенням в пологових будинках цілодобового спільного перебування матері й дитини зменшилася кількість відмов від дітей!

В умовах цілодобового перебування матері й дитини мама швидше вчиться розуміти сигнали свого малюка, його потреби і швидше навчається правилам догляду за ним. Так що вже до виписки вона абсолютно впевнено почувається і не боїться що-небудь зробити не так.

Спільне перебування також дозволяє зміцнити емоційний і психологічний зв'язок між мамою і малюком, яка почала формуватися ще внутрішньоутробно і продовжує існувати після пологів. Це дуже важливо для психологічного благополуччя обох. Помічено, що у мам, котрі перебувають окремо від своїх дітей, частіше спостерігається післяпологова депресія і психоз. Для дитячої психіки таке розлучення після пологів також є серйозною травмою, яка може мати віддалені наслідки. Розлученяя з матір'ю призводить до того, що малюк опиняється в стані хронічного стресу. У результаті можливі порушення процесу адаптації, а також відхилення і затримки психомоторного розвитку.

Щойно народжена дитина перебуває в стані тривоги. Адже все навколишнє оточення їй незнайоме. Мама для неї є джерелом звичних і знайомих з внутрішньоутробного періоду відчуттів: її запах, голос, дихання і ритм серця, смак молозива, схожий на смак навколоплідних вод. При зустрічі в цьому незнайомому світі зі знайомими і приємними елементами її тривога знижується, і навколишній світ вже не здається таким страшним. Іноді все життя людини проходить під знаком тривоги, з якою йому не вдається впоратися при народженні. А зворотний бік тривоги - агресія.

Психологи і фахівці з дитячого розвитку стверджують, що руйнування фізичного та емоційного контакту з матір'ю виражається насамперед у відсутності сприятливого враження про світ, формуванні комплексу образи і тривоги, руйнуванні почуття впевненості в собі, утрудненою соціальною адаптацією та антисоціальною поведінкою.

Таким чином, цілодобове спільне перебування є життєво важливою необхідністю, як для матері, так і для дитини. Тому будь-які причини, що порушують цю єдність, повинні бути усунені.