Потреба заліза у дітей. Профілактика анемії

Діти раннього віку особливо не захищені від розвитку недостатності заліза в період від 6 до 24 місяців. Підвищені харчові потреби внаслідок прискореного зростання поєднуються з раціоном харчування, який може містити мало заліза і вітаміну С. Крім того в їх раціоні може бути багато продуктів, які заважають всмоктуванню заліза. Тому рекомендації щодо споживання заліза з їжею особливо важливі в період введення прикорму і при переході дитини на їжу з сімейного столу.

Залізо володіє декількома особливими властивостями, які відрізняють його від більшості інших харчових речовин. Річ у тім, що всмоктується лише мала частина (близько 10 %, а то і менше) загальної кількості заліза, що є у їжі. Крім того, в організмі немає ніяких механізмів, спеціально влаштованих для виведення заліза, а нормальні втрати через кишківник або шкіру дуже малі. Тому регулювання загальної кількості заліза в організмі відбувається за допомогою регулювання його всмоктування.

Є два типи заліза в їжі: гемове і негемове залізо, і всмоктування їх відбувається за допомогою різних механізмів

Гемове залізо:
 

• присутнє в гемоглобіні і міоглобіні – в м'ясі (особливо в печінці) і рибі;
• всмоктується краще, ніж негемове залізо (середній показник всмоктування гемового заліза з м'яса становить близько 25 %);
• на всмоктування гемового заліза інші складові елементи живлення і статус заліза впливають дуже мало.
   

Негемове залізо:
 

• присутнє в інших продуктах і становить більшу частину харчового заліза;
• всмоктування негемового заліза набагато нижче, ніж гемового (близько 8-10%);
• всмоктування залежить від статусу заліза конкретної людини: більше негемового заліза;
• ;всмоктується людьми, які відчувають недостатність заліза, менше – людьми, чий організм насичений залізом;
• всмоктування негемового заліза залежить від його розчинності в кишківнику, а це, в свою чергу, визначається складом з'їденої за один раз їжі. Активатори та інгібітори, присутні в їжі, часто виявляються сильнішими факторами, що визначають статус заліза, ніж його фактичний вміст.
   

Таблиця 1 . Поєднання, які містяться в їжі і прискорюють (активатори) або гальмують (інгібітори) всмоктування негемового заліза.

Одним з найбільш сильних стимуляторів всмоктування заліза є вітамін С, що міститься у свіжих овочах і фруктах. Вітамін С є відновником і сильним засобом активізації всмоктування заліза, що підвищує його розчинність шляхом окислення елемента заліза з тривалентного ( Fe3+) в двовалентний (Fe2+) стан і утворення розчинної сполуки.

Найсильнішими інгібіторами всмоктування заліза є фітати і поліфеноли. Фітати є формою зберігання фосфатів і мінералів, присутніх в зернах злакових рослин, овочах, насінні і горіхах. Вони активно гальмують всмоктування заліза, діючи при цьому в прямій залежності від дози, і навіть невеликі кількості можуть гальмувати всмоктування заліза.

Фенольні сполуки існують майже у всіх рослинах і є частиною їх системи захисту проти комах і тварин. Кілька фенольних сполук пов'язують залізо і таким чином перешкоджають його всмоктуванню. Такі сполуки містяться в чаї (танін), кава і какао, а також у багатьох овочах і декількох травах та спеціях.