Як зрозуміти свою новонароджену дитину. Недоношена дитина

30 Січня 2013

views.png 13,502
comments.png 5

Як батьки можуть зрозуміти свою недоношену дитину, як вона почувається та чого потребує аби якнайшвидше наздогнати діток, які народилися відповідно до терміну. Також ви довідаєтеся які ознаки свідчать, коли дитина почувається комфортно і готова до стимуляції, а коли потребує відпочинку

kak-ponyat-svoego-novorozhdennogo-MainCover-1470846214.jpg

Пам'ятайте, що при застосуванні методу «кенгуру» мама і дитина знову стають одним цілим.

Недоношена дитина
 

При цьому для будь-якої дитини, в тому числі і для недоношеної, важлива кожна хвилина тісного контакту і спілкування з матір’ю. Для дитини дуже важливі мамині люблячі ніжні дотики, ніжні погладжування і легкий масаж. Кожен такий дотик активує нейрони головного мозку,  що сприяє формуванню нових зв'язків між ними. Важливі, не тільки люблячі дотики матері, а й також батька та інших родичів. Для дитини важливі дотики під час годування, вони теж сприяють її розвитку. Тісний контакт під час грудного вигодовування дуже корисний для малюка.

Дитину необхідно брати на руки – що частіше, то краще. Коли мати носить свою дитину, дитина рухається разом з нею, що сприяє розвитку вестибулярного апарату дитини, який відповідає за рівновагу і точність рухів. Коли мама переходить з малюком з однієї кімнати в іншу, навколо малюка змінюються запахи, освітленість, звуки, він відчуває рух повітря, бачить інших людей, нові предмети. Все це стимулює розвиток органів чуттів малюка. Важливо, що всі ці зміни дитина спостерігає, перебуваючи в найбезпечнішому місці – на грудях своєї мами, тому вона не боїться і готова ефективно сприймати нове. Кожна прогулянка з малюком на руках або біля грудей – це своєрідне розвиваюче заняття.

Як зрозуміти свою новонароджену дитину
 

Після народження у недоношеної дитини інтенсивно розвивається зір. Важливо проводити його стимуляцію, щоб досягти найкращого результату. Після народження малюк бачить предмети ще нечітко, проте розрізняє світло, обриси і рух. Дитина найчіткіше бачить на відстані 20 – 30см. Обличчя матері – найцікавіший об'єкт для розглядання. Мамі потрібно намагатися підтримувати зоровий контакт з дитиною: розмовляючи з дитиною, дивитися їй у вічі. Якщо дитина не може повернути голову, наприклад, якщо вона перебуває на апараті штучної вентиляції легенів, для контакту можна використовувати дзеркало.

З дитиною потрібно розмовляти. Що раніше батьки почнуть вести з малюком ніжні бесіди, то краще малюк буде розвиватися надалі. Важливо співати малюкові колискові і просто пісеньки, навіть якщо ваш слух не ідеальний. Колискові пісні знімають тривожність, перезбудження, діють на дитину заспокійливо. Цьому сприяють плавна мелодія, ритмічне поєднання слова і легке погойдування малюка. Як показали дослідження, класична музика, особливо твори Моцарта, сприяє фізіологічній стабілізації і збільшенню маси тіла. Дослідники програвали недоношеним дітям щодня упродовж півгодини сонати Моцарта. Виявилося, що після сеансу немовля було набагато спокійніше і витрачало набагато менше енергії, тобто нерозтрачена енергія спрямовувалася на його розвиток.

Важливо відстежувати, чи на користь дитині в цей момент стимуляція, або ж їй треба дати перепочити. Новонароджений обмежений у способах спілкування з батьками. Але уважно спостерігаючи за ним, можна зрозуміти почуття і бажання дитини. Нижче наводимо ознаки, які свідчать про комфорт дитини:

  • руки і ноги розслаблені
  • очі відкриті, виглядає активною
  • обличчя розслаблене, не напружене
  • реагує на голос або звуки
  • плавний перехід між станом сну і неспання
  • плавні рухи
  • хмуриться, коли намагається на чомусь сконцентруватися
  • шкіра рівномірно рожева
  • дивиться на те, що її зацікавило
  • посміхається
     

У цей час дитина добре сприйме стимулюючий вплив і він буде їй на користь. Дитина своєю поведінкою може показувати свої переваги і неприйняття. Перераховані нижче ознаки свідчать про те, що ця стимуляція не подобається дитині або занадто інтенсивна:

  • позіхає
  • гикає
  • чхає
  • підкинулася
  • раптово витягає руки і/або ноги
  • вигинає спину
  • виштовхуючі рухи язиком
  • відводить погляд
     

Своєю поведінкою дитина як би просить дорослих трохи пригальмувати, зупинитися, дати їй перепочити.

Недоношені діти часто не можуть висловити своїх реакцій гучним криком. Тільки на 33-му тижні гестаційного віку діти починають тихенько скиглити або попискувати. Крик віднімає у малюка багато сил, він може спровокувати апное, ціаноз. Тому дитині слід створити умови, максимально наближені до спокійного перебуванню в утробі матері. Навіть гучні звуки або різке світло можуть стати для нього джерелом непотрібного стресу. Якщо дитина демонструє нижче перераховані сигнали, стимуляцію треба негайно зупинити:

  • плач
  • різка зміна стану (плакала – заснула)
  • дитина обм'якла
  • зміна кольору шкіри (бліда, червона, плями)
  • зміни в диханні та серцебитті
  • падіння насичення крові киснем (якщо відстежується)
     

Носіння дитини по методу «кенгуру»
 

У багатьох країнах метод кенгуру вже давно став стандартом виходжування недоношених дітей. В Україні основні принципи догляду за новонародженими дітьми за методом кенгуру представлені в Наказі № 584 від 29.08.2006 «Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні». Незважаючи на це в наших лікувальних установах метод кенгуру поки не використовується так широко, як міг би. Як і будь-яке нововведення, зараз цей метод в нашій країні впроваджується завдяки ентузіастам і фанатам своєї справи. На сьогодні метод кенгуру знайшов підтримку поки лише в лічених клініках, наприклад, в «Оматдиті» м. Київ, Житомирському перинатальному центрі і Житомирській обласній лікарні, у Луганському міському пологовому будинку та деяких інших стаціонарах.

Досвід інших країн показує, що основні проблеми впровадження методу кенгуру пов'язані, головним чином, з відсутністю переконаності медичного персоналу в перевагах і безпеці цього методу, а також побутує упереджена думка, що цей метод створений для країн з обмеженими ресурсами. І поки ми перебуваємо в цьому омані, в таких, далеко не малорозвинених країнах як Швеція, Данія, США, метод  кенгуру успішно застосовується не тільки щодо стабільних дітей, як рекомендується в нашому протоколі, а й у відділеннях інтенсивної терапії. Більше того, у 2010 році на 7-ій Міжнародній конференції щодо методу кенгуру, яка пройшла в Канаді, кенгуру-позиція визнана рутинною позицією для догляду за недоношеною дитиною, починаючи з народження.

Будемо сподіватися, що все-таки в Україні ситуація зміниться і всі наші недоношені діти матимуть шанс отримати догляд за методом кенгуру, який забезпечує найкращі умови для гармонійного росту і розвитку недоношеної дитини.


КОМЕНТАРІ