Як носити недоношену дитину за методом кенгуру

Метод кенгуру – це «продовження» внутрішньоутробного життя дитини, коли в постійному контакті «шкіра до шкіри» з мамою, дитина відчуває себе захищеною. При цьому дитина перебуває у зручному положенні, схожому на положення в утробі матері, чує звичні звуки: серцебиття і ритми дихання матері; тепло, запах і смак грудного молока нагадують амніотичну рідину. Все це створює умови для подальшого нормального розвитку недоношеної дитини.

Практичні моменти, як носити дитину за методом "кенгуру"
 

Для позиції кенгуру потрібен еластичний бандаж (щось дуже схоже на топік без бретелей з дуже щільного еластичного трикотажу) або тканина (2-3 метри).

Обов'язкові умови:
 

• Тіло матері в області грудей і живота та животик дитини вільні від одягу.
   
• Дитина одягнена в шапочку і шкарпетки.
   
• Малюка викладають в контакт «шкіра до шкіри» так, щоб його ніжки були напівзігнуті (як у «жабеняти») і були під грудьми мами, ручки розміщуються зверху на грудях мами; голова повернута в сторону.
   
• Верхній край бандажа (перев'язі) проходить на рівні вушка дитини для фіксації голови, а внизу бандаж/тканина надійно закріплюють, щоб дитина не змогла зісковзнути вниз. 
   

Для годування грудьми дитину не потрібно виймати з бандажа/перев'язі. Можна зсунути бандаж вниз, щоб дитинці було зручно прикластися до грудей, не порушуючи контакт «шкіра до шкіри». При годуванні малюка з чашечки або через зонд , він також може перебувати в контакті «шкіра до шкіри».

Мама і дитина в позиції кенгуру знову стають одним цілим. Мама без усіляких незручностей може займатися домашніми справами з дитиною в позиції кенгуру. Їх біоритми починають збігатися: якщо малюк засинає, мама засинає разом з ним. Спати з малюком мама може лежачи на спині під кутом 30°, використовуючи додаткові подушки. Контакт «шкіра до шкіри» переривають тільки, якщо потрібно змінити підгузник або для огляду лікаря.

Якщо мамі потрібно сходити в туалет і прийняти душ, роль «батька-кенгуру» може виконати тато. Таким чином, контакт «шкіра до шкіри» не переривається.
Тато в ролі «батька-кенгуру» краще розуміє свою дитину та її потреби, відчуває відповідальність за здоров'я дитини і дружини. Малюк при цьому отримує необхідну для нього мікрофлору батька. Участь тата у догляді за методом кенгуру формує стійку прихильність між ним та дитиною, яка проявляється протягом довгих років.